КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПРЕДИКТОРИ ПЕРСИСТЕНЦІЇ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ В ПІЗНЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ В ОСІБ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ

  • V.O. Telegan Полтавський державний медичний університет
Ключові слова: Післяопераційний період, біль, персистенція болю, кортизол, глюкоза, похилий вік.

Анотація

У пацієнтів похилого та старечого віку зміни нейрогуморальної регуляції та емоційного сприйняття ноцицептивних імпульсів спричиняють особливості клінічного перебігу больового синдрому. Останні дослідження свідчать, що більше 10% геріартричних хворих відчувають біль не лише як подразнюючий агент, а і як психосоматичний стан. Персистенція больового синдрому в післяопераційному періоді в осіб похилого та старечого віку може призводити до його катастрофізації та хронізації в подальшому, що знижує якість життя пацієнтів та підвищує витрати на систему охорони здоров’я внаслідок витрат на забезпечення менеджменту хронічного болю. Тому метою нашого дослідження стало визначити основні предиктори персистування болю в пізньому післяопераційному періоді в осіб похилого та старечого віку. У дослідження було включено 201 пацієнта чоловічої та жіночої статі, яким було проведено оперативне втручання незалежно від хірургічного профілю. Усі обстежені пацієнти були розподілені на 3 групи відповідно до віку: група 1 (n=82) – особи похилого віку, група 2 (n=21) – особи старечого віку, контрольна група (n=98) – особи молодого віку. Для оцінки наявності та вираженості больового синдрому проводили вимірювання за 100бальною візуально-аналоговою шкалою на 1 та 7 добу. Детальне вивчення сприйняття післяопераційного болю проводили за опитувальником Мак-Ґілла, який використовували лише на 7 добу, оскільки у 1 добу пацієнти могли бути ослабленими після оперативного втручання, а результати спотвореними дією медикаментозних препаратів. Всім обстежуваним пацієнтам проводили вимірювання рівня кортизолу в крові зранку натщесерце на 1 та 7 добу. Процедура забору крові була виконана згідно загальних вимог для проведення медико-біологічних досліджень. Забір крові з вени здійснювався медичною сестрою за безпосередньої присутності лікаря. Концентрацію кортизолу визначали в сироватці крові з застосуванням набору реагентів для кількісного імуноферментного аналізу. Нами визначено, що прогностичне значення щодо ризику персистенції післяопераційного больового синдрому мають вік, бал за шкалою візуально-аналоговою шкалою та евалюативною шкалою опитувальника Мак-Ґілла на 7 добу, а також концентрація кортизолу в крові у 1 добу після оперативного втручання. При цьому шанс персистування післяопераційного больового синдрому зростає у 1,1 разів на кожен рік більш старшого віку, у 1,3 разів на кожен бал за візуальноаналоговою шкалою на 7 добу, у 11,4 разів на кожен бал за евалюативною шкалою опитувальника Мак-Ґілла та в 2,4 рази на кожен нмоль/л концентрації кортизолу у 1 добу після оперативного втручання. Таким чином факторами ризику персистенції післяопераційного больового синдрому визначено вік хворого, оцінку вираженості болю за візуально-аналоговою шкалою й евалюативною шкалою опитувальника Мак-Ґілла на 7 добу та концентрацію кортизолу в крові на 1 добу.

Посилання

1. Hussain H, Ahmad S, Tsagkaris C, et al. Effect of Sunlight on SARS-CoV-2: Enlightening or lighting? Canadian Journal of Medicine. 2021;3(1):6-9.
2. Korobko LR, Markovych OV, Chyzhyshyn BZ. Klinichna kharakterystyka perioperatsiinoho TA pisliaoperatsiinoho PERIODIV NA TLI COVID-19 [Clinical characteristics of perioperative and postoperative periods on the background of COVID-19]. Visnyk medychnykh i biolohichnykh doslidzhen [Bulletin of Medical and Biological Research]. 2020;(3):59-62. (Ukrainian)
3. Telegan V, Shkurupiy D. Klinichni kharakterystyky pisliaoperatsiinoho boliu u osib pokhyloho ta starechoho viku [Clinical characteristics of postoperative analgesia in elderly and old patients]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii [Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy]. 2019;19(2):78-2. (Ukrainian)
4. Kraychete DC, Sakata RK, Lannes Lde O, Bandeira ID, Sadatsune EJ. Postoperative persistent chronic pain: what do we know about prevention, risk factors, and treatment. Braz J Anesthesiol. 2016;66(5):505-12.
5. Babenko VV, Yepanchitseva OA, Yarosh VO. Pisliaoperatsiinyi bil: mozhlyvosti medykamentoznoi korektsii [Management of postoperative pain]. Pain, anaesthesia & intensive care. 2019;(2(87):31-8. (Ukrainian)
6. Li JW, Ma YS, Xiao LK. Postoperative Pain Management in Total Knee Arthroplasty. Orthop Surg. 2019;11(5):755-761.
7. Svistilnik RV. Suchasni kontseptsii vynyknennia boliu ta mozhlyvosti yoho podolannia v zahalnii likarskii praktytsi [Modern concepts of pain and the opportunities of its overcoming in general medical practice]. International Nuerological Journal. 2020;16(7):61-9. (Ukrainian)
8. Zis P, Daskalaki A, Bountouni I, Sykioti P, Varrassi G, Paladini A. Depression and chronic pain in the elderly: links and management challenges. Clin Interv Aging. 2017;12:709-720.
9. Zabolotskikh I B, Gorobets E S, Grigor'ev E V, et al. Peryoperatsyonnoe vedenye patsyentov pozhyloho y starcheskoho vozrasta [Perioperative management of geriatric patients]. Anestezyolohyia y reanymatolohyia [Russian Journal of Anaesthesiology and Reanimatology].2018;5(1):5-20. (Russian)
10. Druzhyna AN, Loskutov OA, Maruniak SR. Obezbolyvanye patsyentov pozhyloho y starcheskoho vozrasta pry kardyokhyrurhycheskykh operatsyiakh v uslovyiakh ysskustvennoho krovoobrashchenyia [Analgesia for aged and geriatric patients during cardiac surgery with cardiopulmonary bypass]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii [Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy]. 2019;19(1(65)):12-16. (Russian)
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати
Telegan, V. (2021). КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПРЕДИКТОРИ ПЕРСИСТЕНЦІЇ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ В ПІЗНЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ В ОСІБ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(4), 68-72. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.4.68