ЗМІНИ БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ МІОКАРДА У ХВОРИХ З ПРОГРЕСУЮЧОЮ МНОЖИННОЮ МІЄЛОМОЮ

  • V.L. Ostrovskyi Полтавський державний медичний університет
  • I.M. Skrypnyk Полтавський державний медичний університет
  • G.S. Maslova Полтавський державний медичний університет
Ключові слова: множинна мієлома, ішемічна хвороба серця, Холтерівське моніторування електрокардіограми, кардіотоксичність, біоелектрична активність міокарда.

Анотація

Вступ. Тривалий перебіг онкогематологічного процесу із періодами прогресії і ремісії множинної мієломи, підвищення кумулятивної дози препаратів цитостатичного ряду призводить до зростання ризику формування цитостатик-індукованої кардіотоксичності у хворих високого кардіологічного ризику. Мета – дослідити особливості порушень біоелектричної активності міокарда у хворих із прогресією множинної мієломи з урахуванням супутньої ішемічної хвороби серця. Матеріали і методи. Обстежено 42 хворих на множинну мієлому, які в залежності від наявності супутньої ішемічною хворобою серця були розподілені на групи: І (n=15) – хворі на множинну мієлому без супутніх захворювань серцево-судинної системи; II (n=27) – хворі на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця. Оцінку стану хворих проводили до початку хіміотерапії. Аналізували показники загального та біохімічного аналізів крові. За даними Холтерівського моніторування електрокардіограми оцінювали: частоту серцевих скорочень, інтервал PQ, корегований інтервал QT. Результати: Анемія 3 та 4 ступеню тяжкості виявлена лише у групі хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця, а саме – у 4 (14,80%) та у 1 (3,70 %) пацієнтів відповідно. Рівень сироваткового креатиніну вище 177 мкмоль/л був зафіксований у 1 (6%) пацієнта І групи та у 2 (7%) хворих ІІ групи. Виявлений зворотній кореляційний зв’язок між рівнем креатиніну та кількістю еритроцитів у хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця (R=-0,58, p<0,05). Порушення ритму виявлено у 3 (20%) хворих на множинну мієлому без захворювань серцево-судинної системи та – у 8 (29,6%) хворих у хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця, порушення провідності – у 5 (33%) та у 14 (52%) пацієнтів відповідно, що свідчить про тенденцію до збільшення частоти порушень біоелектричної активності міокарда за супутньої ішемічної хвороби серця.

Вступление. Длительное течение онкогематологического процесса с периодами прогрессии и ремиссии множественной миеломы, увеличение кумулятивной дозы препаратов цитостатического ряда приводит к возрастанию риска формирования цитостатик-индуцированной кардиотоксичности у больных высокого кардиологического риска. Цель – исследовать особенности нарушений биоэлектрической активности миокарда у больных с прогрессирующей множественной миеломой с учетом сопутствующей ишемической болезни сердца. Материалы и методы. Обследовано 42 пациента с множественной миеломой, которые в зависимости от наличия сопутствующей ишемической болезни сердца были разделены на группы: І (n=15) – больные с множественной миеломой без сопутствующих заболеваний сердечно-сосудистой системы; II (n=27) – больные с множественной миеломой с сопутствующей ишемической болезнью сердца. Оценку состояния больных проводили до начала химиотерапии. Анализировали показатели общего и биохимического анализов крови. По данным Холтеровского мониторирования электрокардиограммы оценивали: частоту сердечных сокращений, интервал PQ, корригированный интервал. Результаты: Анемия 3 и 4 степени тяжести обнаружена только в группе больных с множественной миеломой и сопутствующей ишемической болезнью, а именно – у 4 (14,8%) и у 1 (3,7%) пациентов соответственно. Уровень сывороточного креатинина выше 177 мкмоль/л был зафиксирован у 1 (6%) пациента І группы и у 2 (7%) больных ІІ группы. Обнаружена обратная корреляционная связь между уровнем креатинина и количеством эритроцитов у больных с множественной миеломой с сопутствующей ишемической болезнью сердца (R=-0,58, p<0,05). Нарушения ритма установлено у 3 (20%) больных на множественную миелому без заболеваний сердечно-сосудистой системы и у 8 (29,60%) больных с множественной миеломой с сопутствующей ишемической болезнью сердца, нарушения проводимости – у 5 (33%) та у 14 (52%) пациентов соответственно, что свидетельствует о тенденции к увеличению частоты нарушений биоэлектрической активности миокарда при условии сопутствующей ишемической болезни сердца.

Посилання

1. Havryliuk A, Khobzei M, Sedakov I, ta in. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy mnozhynna miieloma № 710 [ Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care multiple myeloma № 710].2015. p. 19-29. (Ukrainian).
2. Kravchenko V, Sokolov M, Talaieva T, ta in. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi,vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy stabilna ishemichna khvoroba sertsia № 152[Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care stable ischemic heart disease]. 2016. p. 38-49. (Ukrainian).
3. Kriachok I, Tytorenko I. Kardiotoksychnist pry provedenni khimioterapevtychnoho likuvannia u patsiientiv pokhyloho viku iz nekhodzhkinskymy limfomamy [Cardiotoxicity of chemotherapy in elderly patients with non-Hodgkin's lymphomas]. Klynycheskaia onkolohyia. 2014(1):69-73. (Ukrainian).
4. Skrypnyk I, Maslova H, Lymanets T. Ishemichna khvoroba sertsia yak faktor ryzyku antratsyknlinindukovanoi kardiotoksychnosti[Coronary heart disease as a risk factor for anthracycline-induced cardiotoxicity]. Likarska sprava № 5-6. 2016:S. 47–52.(Ukrainian).
5. Ahmed R, Hashiba K. Reliability of QT intervals as indicators of clinical hypercalcemia. Clin Cardiol. 1988;11(6):395-400.
6. Bringhen S, Milan A, Ferri C, et al. Cardiovascular adverse events in modern myeloma therapy Incidence and risks. A review from the European Myeloma Network (EMN) and Italian Society of Arterial Hypertension (SIIA). Haematologica. 2018;103(9):142232.
7. Dimopoulos MA, Moreau P, Terpos E, et al. Multiple myeloma: EHA-ESMO clinical practice guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Annals of Oncology. 2021;32(3):309-22.
8. Li W, Cornell RF, Lenihan D, et al. Cardiovascular Complications of Novel Multiple Myeloma Treatments. Circulation. 2016;133(9):908-12.
9. Samuelson C, O'Toole L, Boland E, et al. High prevalence of cardiovascular and respiratory abnormalities in advanced, intensively treated (transplanted) myeloma: The case for 'late effects' screening and preventive strategies. Hematology. 2016;21(5):272-9.
10. Schoen MW, Basch E, Hudson LL, et al. Software for Administering the National Cancer Institute's Patient-Reported Outcomes Version of the Common Terminology Criteria for Adverse Events: Usability Study. JMIR Hum Factors. 2018;5(3):e10070.
11. Strand AO, Aung TT, Agarwal A. Not all ST-segment changes are myocardial injury: hypercalcaemia-induced ST-segment elevation. BMJ Case Rep. 2015;2015.
12. Zamorano JL, Lancellotti P, Rodriguez Muñoz D, et al. 2016 ESC Position Paper on cancer treatments and cardiovascular toxicity developed under the auspices of the ESC Committee for Practice Guidelines: The Task Force for cancer treatments and cardiovascular toxicity of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2016;37(36):2768-801.
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати
Ostrovskyi, V., Skrypnyk, I., & Maslova, G. (2021). ЗМІНИ БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ МІОКАРДА У ХВОРИХ З ПРОГРЕСУЮЧОЮ МНОЖИННОЮ МІЄЛОМОЮ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(4), 57-62. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.4.57