ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ З ІХС ВИСОКОГО РИЗИКУ ПІСЛЯ ВІНЦЕВОГО ШУНТУВАННЯ

  • O. Gogayeva
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, пацієнт високого ризику, вінцеве шунтування, працююче серце, медикаментозна терапія, подвійна антиагрегантна терапія.

Анотація

З кожним роком зростає кількість хворих, яким виконана хірургічна реваскуляризація міокарда. З’являються нові регіональні центри, а перед кардіологом стає важливе питання ведення пацієнтів після кардіохірургічного втручання. Мета: проаналізувати особливості медикаментозної терапії хворих на ішемічну хворобу серця з високим ризиком після хірургічної реваскуляризації міокарду. Матеріал і методи: Проведено ретроспективний аналіз даних 194 пацієнтів (відібраних методом випадкової вибірки) з високим ризиком, які були прооперовані та виписані з Національного Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної Академії Медичних Наук України в період 2009–2019 рр. Середній вік хворих становив 64,2+8,9 років. Всім пацієнтам проведені: стандартні лабораторно-клінічні дослідження, коронарографія та вінцеве шунтування. Результати: На тлі синусового ритму оптимальним є призначення подвійної антиагрегантної терапії. При наявності фібриляції передсердь рекомендована комбінація антиагреганта з антагоністом вітаміну К або нові оральні антикоагулянти. Ліпідознижуюча терапія ініціюється всім пацієнтам до оперативного втручання в повній дозі під контролем ліпопротеїдів низької щільності, печінкових ферментів та сироваткого креатиніну. Гастропротективна терапія пантопразолом повинна проводитись всім пацієнтам після реваскуляризації міокарду. При призначенні антигіпертензивної терапії в післяопераційному періоді важливо враховувати ступінь стенозу брахіоцефальних артерій. Висновки: Медикаментозне лікування пацієнтів після операції коронарного шунтування має проводитись персоналізовано та за принципом “Non nocere” – не нашкодь з урахуванням кардіального статусу та коморбідної патології.

Посилання

1. Kulik A, Ruel M, Jneid H, et al. Secondary prevention after coronary artery bypass graft surgery: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation 2015;131:927-64. doi:10.1161/CIR.0000000000000182.
2. Kulik A. Secondary prevention after coronary artery bypass graft surgery: a primer. Curr Opin Cardiol 2016;31:635-43. doi: 10.1097/HCO.0000000000000331.
3. Une D, Al-Atassi T, Kulik A, Voisine P, Le May M, Ruel M. Impact of clopidogrel plus aspirin versus aspirin alone on the progression of native coronary artery disease after bypass surgery: analysis from the Clopidogrel After Surgery for Coronary Artery DiseasE (CASCADE) randomized trial. Circulation 2014;130(11 Suppl 1):S12-8. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.113.008227.
4. Deo SV, Dunlay SM, Shah IK, et al. Dual anti-platelet therapy after coronary artery bypass grafting: is there any benefit? A systematic review and meta-analysis. J Card Surg 2013;28:109-16. doi: 10.1111/jocs.12074.
5. Sousa-Uva M, Head SJ, Milojevic M, et al. 2017 EACTS Guidelines on perioperative medication in adult cardiac surgery. Eur J Cardiothorac Surg 2018;53:5-33. doi: 10.1093/ejcts/ezx448.
6. Mach F, Baigent C, Catapano AL, Koskinas KC, Casula M, Badimon L, Chapman MJ, De Backer GG, Delgado V, Ference BA, Graham IM, Halliday A, Landmesser U, Mihaylova B, Pedersen TR, Riccardi G, Richter DJ, Sabatine MS, Taskinen MR, Tokgozoglu L, Wiklund O; ESC Scientific Document Group. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. Eur Heart J. 2020 Jan 1;41(1):111-188. doi: 10.1093/eurheartj/ehz455. PMID: 31504418.
7. Cannon CP, Blazing MA, Giugliano RP, et al. Ezetimibe Added to Statin Therapy after Acute Coronary Syndromes. N Engl J Med 2015;372:2387-97. doi: 10.1056/NEJMoa1410489.
8. Sabatine MS, Giugliano RP, Wiviott SD, et al. Efficacy and safety of evolocumab in reducing lipids and cardiovascular events. N Engl J Med 2015;372:1500-9. doi: 10.1056/NEJMoa1500858
9. Rudenko, O.Gogayeva, M. Rudenko inventors; Amosov National Institute of cardiovascular surgery National Academy of sciences of Ukraine”, assignee. Method of prevention of gastrointestinal complications in patients after coronary bypass grafting surgery. Ukraine patent 99209. 2012 Jul 25. (Ukrainian).
10. О. Gogayeva, G. Knyshov, L. Dzakhoieva, A. Rudenko inventors; Amosov National Institute of cardiovascular surgery National Academy of sciences of Ukraine”, assignee. Method for treating spasm of plunging coronary arteries. Ukraine patent 94365. 2011 Apr 26. (Ukrainian).
Опубліковано
2021-03-21
Як цитувати
Gogayeva, O. (2021). ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ З ІХС ВИСОКОГО РИЗИКУ ПІСЛЯ ВІНЦЕВОГО ШУНТУВАННЯ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(1), 6-11. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.1.6