ФОТОДИНАМІЧНА ТЕРАПІЯ У КОМПЛЕКСІ ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ У ПАЦІЄНТІВ З РАКОМ ШЛУНКА
Анотація
Проведено вивчення та аналіз результатів лікування 69 пацієнтів у віці від 40 до 85 років (середній вік - 53,0±1,0), які мали пухлини тіла або кардіального відділу шлунка Т3-4 (відповідно до класифікації UICC (дев’яте видання, 2014), з високим ризиком. Розподіл хворих за локалізацією пухлинного ураження в шлунку було наступним: в 43 (62,3%) - в області тіла і у 22 (31,9%) - в проксимальному відділі (з них у 14 (20,3%) - в області кардії (III тип по Siewert JR), у 8 (11,6%) - з переходом на абдомінальний відділ стравоходу (II тип по Siewert JR), в 4 (5,8%) хворих пухлина розташовувалася в культі резеційованого органу. Гістологічно переважна більшість новоутворень була представлена аденокарциномою (94,8%). На всі інші види пухлин доводилося 5,2%. Пацієнти в комплексі лікування отримували фотодинамічну терапію фотосенсибілізатором Фотолон та наступне опромінення за допомогою лазера із довжиною хвилі λ=0,67 мкм перехрестними полями опромінення, який уводили крізь біопсійний канал ендоскопа. Світлова доза і кількість сеансів опромінення визначалися залежно від ступеня ураження стравоходу та шлунка (від 4 до 7 сеансів). Світлова доза сеансу складала до 200Дж. Щільність потужності лазерного випромінювання - 25 мВт/см2. Ендоскопічна фотодинамічна терапія може бути використана на етапі комбінованого лікування в сполученні з медикаментозною терапією та хірургічним втручанням і є ефективним засобом профілактики розвитку неспроможностей стравохідно-тонкокишкових анастомозів в ранньому післяопераційному періоді. Завдяки проведенню в передопераційному періоді фотодинамічної терапії суттєво знизилась кількість ускладнень в ранньому післяопераційному періоді. Неспроможність стравохідно-кишкового анастомозу розвинулась у 4 випадках, що склало 5,8%.
Посилання
2. Besova NS, Byakhov MYu, Gorbunova VA, Davydov MI, Davydov MM, Karseladze AI, et al. Klinicheskie rekomendatsii po diagnostike i lecheniyu bolnykh rakom zheludka [Clinical guidelines for the diagnosis and treatment of patients with stomach cancer]. M; 2017. 21 s. (Russian)
3. Filonenko EV. Flyuorestsentnaya diagnostika i fotodinamicheskaya terapiya — obosnovanie primeneniya i vozmozhnosti v onkologii [Fluorescence diagnostics and photodynamic therapy - rationale for the use and possibilities in oncology]. Fotodinamicheskaya terapiya i fotodiagnostika. 2014; 1: 3–7. (Russian)
4. Tsyb AF, Kaplan MA, Romanko YuS, Popuchiev VV. Fotodinamicheskaya terapiya [Photodynamic therapy]. M: MIA; 2015. 235 s. (Russian)
5. Nishiwaki Y, Kida H, Waki S. Outcome of photodynamic therapy for gastric cancer. 9 World Congress of the International Photodynamic Association. 2019. p. 37.
6. Mimura S. Progress of photodynamic therapy in gastric cancer. 9 World Congress of the International Photodynamic Assocoation. 2019. p. 36.
7. Agostinis P, Berg K, Cengel KA, Foster TH, Girotti AW, Gollnick SO, et al. Photodynamic therapy of cancer: an update. CA Cancer J Clin. 2019; 61(4): 250–281.
8. Celli JP, Spring BQ, Rizvi I, Evans CL, Samkoe KS, Verma S, et al. Imaging and photodynamic therapy: mechanisms, monitoring, and optimization. Chem Rev. 2020; 110(5): 2795–2838.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.