TY - JOUR AU - Sokolohorska-Nykina, Yu. K. AU - Kuroyedova, V. D. PY - 2021/12/30 Y2 - 2024/03/29 TI - МЕТОД ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ М’ЯЗІВ ЩЕЛЕПНОЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ, ЗОКРЕМА В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВАДАМИ СЛУХУ JF - Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії JA - Act. Probl. of the Modern Med. VL - 21 IS - 4 SE - ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ DO - 10.31718/2077-1096.21.4.189 UR - https://visnyk-umsa.com.ua/index.php/journal/article/view/565 SP - 189-194 AB - Авторами статті проведений короткий огляд літературних джерел, у яких так чи інакше використовувався метод електроміографії для дослідження м’язів щелепнолицевої ділянки. Характеристики м'язів є індикатором складних функціональних відносин зубощелепної системи. Порушення м'язової функції призводить до морфологічних змін в нормальній структурі зубів і кісток щелепнолицевої ділянки, а також посилюють вже існуючу патологію прикусу. На сьогоднішній день найбільш сучасним, досконалим, об'єктивним, інформативним методом функціональної діагностики зубощелепної системи є метод електроміографії. Дане дослідження є доказовим методом діагностики та оцінки результатів лікування в стоматології та ортодонтії та гарантує неупереджений та об’єктивний аналіз функціонального стану щелепно-лицевого апарату пацієнта на різних етапах: від постановки діагнозу до лікування і після його закінчення. Найпоширенішою в різноманітних галузях стоматології є інтерференційна електроміографія, оскільки вона є неінвазивним методом. В ортодонтії інтерференційна електроміографія застосовується для контролю перебудови координаційних співвідношень функцій скроневих та жувальних м'язів при лікуванні аномалій прикусу. В ортодонтії важливими м’язами є піднімачі нижньої щелепи, а саме жувальній м’яз, скроневий м’яз, медіальний крилоподібний м’яз та латеральний крилоподібний м’яз. Під’язично-язичний м’яз також відіграє важливу роль в визначенні морфології обличчя. Цей м’яз відповідає за подовження язика. Також досить важливими в ортодонтії є мімічні м’язи, а саме круговий м’яз рота. Пацієнти із депривацією слуху не використовують зовсім або використовують у незначній мірі лицеві м’язи під час мовлення. В науковій літературі досить мало досліджень функції лицевих та жувальних м’язів у ортодонтичних пацієнтів із депривацією слуху як дитячого, так і дорослого віку, які свідчать про більшу у таких пацієнтів активність жувальних м’язів. Проте немає єдиної наукової думки щодо роботи кругового м’яза рота. ER -