TY - JOUR AU - Yaremii, I.M. AU - Kushnir, O.Yu. PY - 2021/11/16 Y2 - 2024/03/28 TI - ВПЛИВ МЕЛАТОНІНУ НА ВІКОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ ЗМІН ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В КРОВІ ЩУРІВ З АЛОКСАНОВИМ ДІАБЕТОМ JF - Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії JA - Act. Probl. of the Modern Med. VL - 21 IS - 3 SE - ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА, ФАРМАЦІЯ ТА БІОЛОГІЯ DO - 10.31718/2077-1096.21.3.228 UR - https://visnyk-umsa.com.ua/index.php/journal/article/view/519 SP - 228-233 AB - Meлатонiн та його метаболiти володiють потенцiйними антиоксидантними та протизапальними властивостями, а також доведено їхню високу ефективнiсть при використаннi у лiкуваннi захворювань, що супроводжуються порушенням антиоксидантної системи захисту та запаленням. Об’єктом цього експериментального дослідження було встановити вплив старіння на рівень базальної глікемії та активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази [КФ1.1.1.49], піруваткінази [КФ2.7.1.40] та глутатіонредуктази [КФ1.6.4.2] в еритроцитах щурів з алоксановим діабетом на фонi уведення мелатонiну. Матеріали та методи. Ми використовували 100 щурів самців Wistar, дві вікові групи: 2-місячний (дорослий) та II - 4-місячний (старий). Алоксановий діабет викликали шляхом ін'єкції щурам 5% розчину алоксану моногідрату внутрішньочеревно з розрахунку 170 мг/кг. У кожнiй з дiабетичних груп було видiлено групу тварин без корекції та групу тварин, яким вводили мелатонiн iнтраперитонеально з розрахунку 10 мг на кг маси тварини. Кров відбирали з хвостової вени для оцінки базальної глікемії на 5-й і 47-й день після введення алоксану. Декапітацію тварин проводили на 47-й день експерименту відповідно до етичного поводження з тваринами. Визначення активності ферментів проводилось стандартними методами. Статистичний аналіз проводили за допомогою Statistica 10 StatSoft Inc. Результати. Рівень базальної глікемії на п’ятий день експерименту у тварин обох груп в середньому зростав на 115% від значень контролю. Ми встановили, що на 47-й день цей показник був вищим у групі старих щурів на 20% більше, ніж у дорослих щурів. Активність піруваткінази в еритроцитах дорослих і старих тварин з діабетом знизилася на 34% і 51% відповідно порівняно з контролем. Активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в еритроцитах дорослих та старих тварин із діабетом знизилася на 25% та 44% відповідно порівняно з контролем на 47-й день. Зміни можуть бути наслідком вікових порушень метаболізму глюкози через порушення механізмів вільних радикалів. Активність глутатіонредуктази в еритроцитах дорослих та старих тварин із діабетом зменшилась на 30% та 36% відповідно порівняно з контролем на 47-й день. Введення мелатоніну впродовж 42 днiв щоденно діабетичним щурам обох груп сприяла нормалізації рівня базальної глікемії, активності піруваткінази та глутатіонредуктази у крові щурів, а також значному збільшенню активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, рівень активностi якого перевищив у середньому на 9% цей конкретний показник у контрольній групі тварин. Під впливом мелатоніну підвищення активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в крові щурів може бути обумовлене збільшенням кількості субстрату для глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (стимулювання надходження глюкози в клітини та фосфорилювання) i безпосередньою дією. Висновок. У цьому дослiдженнi мелатонін, ймовірно, збільшує використання глюкози для регенерації НАДФН2 та аеробного окислення глюкози, що свідчить про прискорення антиоксидантного захисту та вироблення енергії в крові дорослих та старих діабетичних щурів. ER -