@article{Maksymuk_2020, title={ОПТИЧНА КОГЕРЕНТНА ТОМОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ ВЕНОЗНОГО КРОВООБІГУ В СІТКІВЦІ І ЇХ УСКЛАДНЕНЬ}, volume={20}, url={https://visnyk-umsa.com.ua/index.php/journal/article/view/346}, DOI={10.31718/2077-1096.20.4.72}, abstractNote={<p>Проведено комплексне офтальмологічне обстеження хворих з гострими порушеннями венозного кровообігу в сітківці з використанням нового, сучасного, безконтактного, високоточного методу діагностики офтальмологічних захворювань – оптичної когерентної томографії. Висвітлено особливості оптичної когерентної томографії у хворих з різними типами гострих порушень венозного кровообігу в сітківці. Вказані переваги комплексного обстеження таких хворих за допомогою традиційних офтальмологічних методик з використанням біомікроофтальмоскопіі, фотореєстрації картини очного дна за допомогою фундус-камери і флюоресцентної ангіографії, а також оптичної когерентної томографії щодо ранньої діагностики макулярного набряку та його характеристик, виявлення ішемічних ділянок сітківки. Нами обстежено 62 хворих з тромбозами вен сітківки. Тромбоз вен сітківки за ішемічним типом діагностований нами у 30 хворих, за неішемічним – у 32. Середній вік хворих з ішемічним тромбозом склав 63,5 роки. Початкова гострота зору ураженого ока хворих була низькою: 0,01-0,05 (20 хворих з ішемічним тромбозом) і 0,05-0,1 (10 хворих з ішемічним тромбозом) – в залежності від ураження макулярної зони сітківки. На флюоресцентних ангіограммах хворих з ішемічним тромбозом центральної вени сітківки спостерігалося значне подовження часу ретинальної циркуляції, асиметрія в контрастуванні гілок центральної вени сітківки; основна ознака ішемічного тромбозу – обширні гіпо- та нефлюоресцентні ділянки сітківки. На пізніх фазах реєструвалися гіперфлюоресценція диска зорового нерва і макулярної ділянки сітківки. У хворих з ішемічним типом гострих порушень венозного кровообігу в сітківці на оптичній когерентній томографії виявлено потовщення сітківки в основному за рахунок дифузного і кістовидного макулярного набряку, а також ексудативного відшарування нейроепітелію. Ділянки стоншення сітківки на оптичній когерентній томографії відповідали зонам капілярної неперфузії. Середній вік хворих з неішемічним тромбозом становив 59,2 роки. У хворих з неішемічним тромбозом спостерігалася порівняно висока гострота зору. Початкова гострота зору 0,3 і вище виявлена у 23 хворих з неішемічним тромбозом; 0,1 - 0,3 – у 5 хворих; менш як 0,1 – у 4 хворих. Однією з головних причин значного зниження зору у таких хворих був макулярний набряк. На флюоресцентних ангіограмах хворих з неішемічним тромбозом реєструвалося подовження часу венозної перфузії, час контрастування артерій відповідав нормальних показників. В артеріо-венозну фазу була виявлена гіперфлюоресценція ретинальних венул, екстравазація великих судин, розширення капілярів і венул. Виявлено гіперфлюоресценцію диска зорового нерва, а також макулярної ділянки сітківки в результаті набряку. Ділянок капілярної неперфузії значної протяжності і ознак ретинальної неоваскуляризації у хворих з неішемічним тромбозом не було. За результатами оптичної когерентної томографії великих ділянок стоншення сітківки у хворих з неішемічним типом тромбозу нами не виявлено. Незначне потовщення макулярної ділянки без змін архітектоніки сітківки виявлено нами у 5 хворих з неішемічним типом тромбозу. Такий підхід певною мірою прогнозувати перебіг захворювання і призначити відповідне лікування з метою профілактики неоваскуляризації сітківки та можливого розвитку вторинної неоваскулярної глаукоми.</p&gt;}, number={4}, journal={Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії}, author={Maksymuk, O.Ju.}, year={2020}, month={Груд}, pages={72-77} }