@article{Horodova-Andrieieva_Liakhovskyi_Kyzymenko_Sydorenko_2020, title={НОВІ ГОРИЗОНТИ КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ ГНІЙНО НЕКРОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ М’ЯКИХ ТКАНИН}, volume={20}, url={https://visnyk-umsa.com.ua/index.php/journal/article/view/336}, DOI={10.31718/2077-1096.20.4.20}, abstractNote={<p>Змістом роботи стало дослідження ефективності комбінації поєднання VAC-терапії з періодичними інстиляціями L аргініну(«Тівортін») при місцевому лікуванні гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. В представленій статті наведені результати місцевого лікування 44 хворих, які були основною групою та мали гнійно-запальні захворюваннями м’яких тканин і для місцевого лікування отримували VAC-терапію в поєднанні з періодичними інстиляціями розчину L-аргініну. В програму лікування 45 хворих групи порівняння входило типове місцеве лікування з допомогою марлево мазевих пов’язок. Місцеве лікування основної групи стартувало з гнійно-некротичної фази і тривало 6 днів. Заливки виконувались кожні 12 годин, з експозицією в 2 години з подальшим поновленням спеціальних показників терапії негативного тиску. При досліджені мікрофлори гнійних вогнищ в основній групі на першу добу було виявлено, що серед збудників патологічних процесів переважав S. aureus, який був виділений у 30 (68,2%) випадків, Enterobacter – у 10 (22,8%), Accinetobacter – у 2 (4,5%), Proteus – у 2 (4,5%). В мікробних асоціаціях основної групи переважали поєднання Enterobacter та E. fecalis, які висіялись у 30 (68,2%) пацієнтів, а грибкова флора (Candida albicans) виявлена у 5 (11,4%) осіб. У пацієнтів основної групи на 7 добу аеробна флора виділена не була. У пацієнтів групи порівняння монокультура була виявлена у 14 (31,1%) хворих, а мікробні асоціації – у 5 (11,1%) осіб. Серед пацієнтів основної групи відмічалась більш швидка нормалізація лабораторних показників крові, ніж в групі порівняння. Починаючи з 3-ї доби відмічалось зниження кількості лейкоцитів в периферійній крові. Ця тенденція була більш виражена серед пацієнтів основної групи, де показники лейкоцитозу були достовірно нижчими (р&gt;0,05), ніж у групі порівняння і на 5-ту добу набували нормальних значень, тоді як в групі порівняння показники нормалізувались лише з 7-ї доби. Застосування даної комбінації в комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин активно сприяло швидкому очищенню ран від некротичних тканин, появі «соковитих» грануляцій починаючи з 3 доби, а також зменшенню загальної інтоксикації та забезпечувало суттєве скорочення термінів перебування хворих в хірургічному стаціонарі в середньому на 6 днів.</p&gt;}, number={4}, journal={Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії}, author={Horodova-Andrieieva, T.V. and Liakhovskyi, V.I. and Kyzymenko, O.O. and Sydorenko, A.V.}, year={2020}, month={Груд}, pages={20-24} }