ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ: ПРИЧИНА ЧИ НАСЛІДОК

  • L. K. Ovcharenko Полтавський державний медичний університет
  • I. V. Tsіganenko Полтавський державний медичний університет
  • Yu. B. Zaіats Полтавський державний медичний університет
Ключові слова: хронічна серцева недостатність, фракція викиду, міокард, реваскуляризація.

Анотація

Вперше синдром серцевої недостатності був признаним як нова епідемія близько 30 років тому. Враховуючи те, що на даний час показники старіння населення прогресивно збільшуються – збільшується і загальна кількість пацієнтів із серцевою недостатністю. Незважаючи на постійне вдосконалення діагностичних та терапевтичних алгоритмів – кількість пацієнтів з даним діагнозом невпинно зростає. Хронічна серцева недостатність є однією із основних причин як первинних, так і повторних госпіталізацій у людей різного віку, результатом яких є зростання частки національних витрат на систему охорони здоров’я. На поширеність серцевої недостатності впливають як специфічні та неспецифічні фактори ризику, так і коморбідність «сучасних» пацієнтів. Останні дослідження викладені у світових публікаціях свідчать про те, що кількість пацієнтів із серцевою недостатністю в країнах з низьким рівнем доходу значно більша, що пов’язано із поширеністю інфекційних захворювань та низьким соціокультурним рівнем. Збільшується тенденція діагностування хронічної серцевої недостатності у відносно молодих людей, що можна пов’язати із формуванням малоактивного способу життя, збільшенням випадків ожиріння серед населення та зменшенням кількості періодичних профілактичних оглядів. Вміння своєчасно діагностувати та, не менш важливо, прогнозувати ризик розвитку хронічної серцевої недостатності дозволить впливати саме на той чи інший механізм розвитку, який різниться у пацієнтів різного віку, географічного розташування, статті та наявної супутньої патології. На даний час відомо, що у пацієнтів молодого віку більш часто виявляють серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду, але це не означає, що дана група пацієнтів не потребує належного діагностичного пошуку та терапевтичного підходу. Всі рекомендації Європейської асоціації кардіологів щодо ведення пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, в тому числі Рекомендації 2021 року основані на доказовій медицині, головним посланням якої є комплексність та своєчасність надання медичних послуг. В даному огляді літератури розкрито структурний аналіз літературних джерел, який демонструє необхідність цілісності розуміння послідовних адаптивних змін в системах та окремих органах людського організму, які відбуваються при тих чи інших захворюваннях, та стають як причинами, так і наслідками хронічної серцевої недостатності.

Посилання

1. McCullough PA, Philbin EF, Spertus JA, et al. Resource Utilization Among Congestive Heart Failure (REACH) Study. Confirmation of a heart failure epidemic: findings from the Resource Utilization Among Congestive Heart Failure (REACH) study. J Am Coll Cardiol. 2002;39(1):60-69.

2. Savarese G, Lund LH. Global Public Health Burden of Heart Failure. Card Fail Rev. 2017 Apr;3(1):7-11.

3. Mozaffarian D, Benjamin EJ, Go AS, et al. American Heart Association Statistics Committee; Stroke Statistics Subcommittee. Heart Disease and Stroke Statistics-2016 Update: A report from the American Heart Association. Circulation. 2016;133:e38-e360.

4. Ohlmeier C, Mikolajczyk R, Frick J, et al. Incidence, prevalence and 1-year all-cause mortality of heart failure in Germany: a study based on electronic healthcare data of more than six million persons. Clin Res Cardiol. 2015;104:688-696.

5. Sakata Y, Shimokawa H. Epidemiology of heart failure in Asia. Circ J. 2013;77:2209-17.

6. Hu SS, Kong LZ, Gao RL, et al. Outline of the report on cardiovascular disease in China, 2010. Biomed Environ Sci. 2012;25:251-256.

7. Konishi M, Ishida J, Springer J, et al. Heart failure epidemiology and novel treatments in Japan: facts and numbers. ESC Heart Failure. 2016;3:145-151.

8. Azad N. Opportunities for care optimization and hospitalization reduction for older persons with heart failure. Clin Med Insights Cardiol. 2019;13:1179546819841597.

9. Buja A, Solinas G, Visca M, et al. Prevalence of heart failure and adherence to process indicators: which sociodemographic determinants are involved? Int J Environ Res Public Health. 2016;13:238.

10. Gomez-Soto FM, Andrey JL, Garcia-Egido AA, et al. Incidence and mortality of heart failure: a community-based study. Int J Cardiol. 2011;151:40-45.

11. United Nations. (2020a). About the sustainable development goals. Retrieved 2020 Feb 20.

12. WRITING COMMITTEE MEMBERS, Yancy CW, Jessup M, Bozkurt B, Butler J, Casey DE Jr, Drazner MH, et al. 2013 ACCF/AHA CHF Guideline for the Management of Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation. 2013;128:e240-e327.

13. Mahmood SS, Wang TJ. The epidemiology of congestive heart failure: contributions from the Framingham Heart Study. Global Heart. 2013;8(1):77-82.

14. Visser FC. Congestive heart failure: pathophysiology and management with special reference to systemic hypertension. J Cardiovasc Pharmacol. 1991;18(suppl 4):S8-S11.

15. MacRae CA. The genetics of congestive heart failure. Heart Fail Clin. 2010;6(2):223-230.

16. Bakogiannis C, Theofilogiannakos E, Papadopoulos C, et al. A translational approach to the renin-angiotensin-aldosterone system in heart failure. Ann Res Hosp. 2019;3:1-11.

17. Рugliese NR, Masi S, Taddei S. The renin-angiotensin-aldosterone system: a crossroad from arterial hypertension to heart failure. Heart Fail Rev. 2020;25(1):31-42.

18. Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC)Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J 2016;37:2129-200.

19. Lee DS, Gona P, Vasan RS, et al. Relation of disease pathogenesis and risk factors to heart failure with preserved or reduced ejection fraction: Insights from the framingham heart study of the national heart, lung, and blood institute. Circulation 2009;119:3070-7.

20. Pieske B, Tschöpe C, de Boer RA, et al. How to diagnose heart failure with preserved ejection fraction: the HFA-PEFF diagnostic algorithm: a consensus recommendation from the Heart Failure Association (HFA) of the European Society of Cardiology. Eur Heart J. 2019;40(40):3297-3317.

21. Damman K, Valente MAE, Voors AA, et al. Renal impairement worsening renal function, and outcome in patients with heart failure: an updated meta-analysis. Eur Heart J 2014;35:455-69.

22. Anand IS, Gupta P. Anemia and Iron Deficiency in Heart failure. Circulation 2018;138:80-98.

23. Anker SD, Comin Colet J, Filippatos G, et al. Ferric carboxymaltose in patients with heart failure and iron deficiency. N Engl J Med 2009;361:2436-48.

24. Benjamin EJ, Muntner P, Alonso A, et al. Heart disease and stroke statistics 2019 update: A report from the American Heart Association. Circulation. 2019;139(10):e56-e528.

25. Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: the task force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European society of cardiology (ESC). Developed with the special contribution of the heart failure association (HFA) of the ESC. Eur J Heart Fail. (2016) 18:891975.

26. Borlaug BA, Kass DA. Ventricular-vascular interaction in heart failure. Cardiol Clin. 2011;29:447-459.

27. Damman K, Valente MAE, Voors AA, et al. Renal impairement worsening renal function, and outcome in patients with heart failure: an updated meta-analysis. Eur Heart J. 2014;35:455-69.

28. Gilbert RE, Krum H. Heart failure in diabetes: effects of antihyperglycaemic drug therapy. Lancet. 2015;385:2107-17.

29. Dassanayaka S, Jones SP. Recent Developments in Heart Failure. Circ. Res. 2015;117:e58-e63.

30. Heart Failure Society of America HFSA 2010 comprehensive heart failure practice guideline. J Card Fail. 2010;16:e1-e194.

31. Salah K, Stienen S, Pinto YM, et al. Prognosis and NT-proBNP in heart failure patients with preserved versus reduced ejection fraction. Heart. 2019;105(15):1182-1189.

32. Askoxylakis V, Thieke C, Pleger ST, et al. Long-term survival of cancer patients compared to heart failure and stroke: a systematic review. BMC Cancer. 2010;10:105.
Опубліковано
2022-04-20
Як цитувати
Ovcharenko, L. K., TsіganenkoI. V., & ZaіatsY. B. (2022). ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ: ПРИЧИНА ЧИ НАСЛІДОК. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 22(1), 196-202. https://doi.org/10.31718/2077-1096.22.1.196