НЕЙРОМЕТАБОЛІЧНА СТРАТЕГІЯ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ З СЕРОНЕГАТИВНИМИ АРТРИТАМИ
Анотація
Результати численних клініко-епідеміологічних досліджень свідчать, що існує тісний зв'язок між психоемоційними порушеннями і хронічним больовим синдромом, який є невід'ємною складовою ревматологічної патології, зокрема запального серонегативного артриту. Медико-соціальна значимість і актуальність проблеми анкілозуючого спондилоартриту та псоріатичного артриту обумовлена постійним прогресуванням захворювання з анкилозуванням хребта і великих суглобів, тривалою втратою працездатності, захворюваністю в молодому віці, ранньою інвалідизацією, незадовільною ефективністю застосованих лікарських засобів. Саме тому в комплексному лікуванні цих хворих доцільне застосування препаратів ад'ювантної дії (анксіолітиків, антидепресантів, вегетокорректорів, міорелаксантів), що не володіють прямим аналгетичним ефектом, однак, крім зменшення вираженості тривожно-депресивних і психовегетативних розладів, сприяють зниженню інтенсивності больового сприйняття. Актуальним є пошук оптимізації стратегії нейрометаболічної фармакотерапії у хворих з серонегативними артритами: анкілозуючий спондилоартрит і псоріатичний артрит, з урахуванням характеру психологічного реагування на хворобу. В досліджуваних групах відзначали високу частоту неадекватного соціально-психологічного реагування на захворювання. В групах пацієнтів з серонегативними артритами відзначалися різноспрямовані дезадаптивні реакції: при анкилозуючому спондилоартриті характерний іпохондричний тип реагування, а при псориатичному артриті тривожні розлади з різними варіантами реагування. Після закінчення періоду спостереження в обох групах виявлено поліпшення практично по всіх досліджуваних показниках клініко-лабораторної активності. Спостерігалось значуще поліпшення психоемоційного статусу пацієнтів, що дає можливість поліпшити якість життя пацієнтів і сприяти оптимізації лікувально-реабілітаційних заходів.
Посилання
2. Hieronymus F, Lisinski A, Nilsson S, et al. Efficacy of selective serotonin reuptake inhibitors in the absence of side effects: a mega-analysis of citalopram and paroxetine in adult depression. Mol. Psychiatr. 2018;23:1731–1736
3. Lisinski A, Hieronimus F, Naslund K. Item-based analisis of the effects of duloxetine in depression: a patient-level post hos study. Neuropsychopharmacol. 2020;45:553-560.
4. Busse DW, Sadeghirad B, Oparin Y, et al. Management of Acut Pain From Non-Low Back, Musculoskeletal Injuries. A Systematic Review and Network Meta-analysis of Randomized Trials. 2020 Nov 3;173(9):730-738.
5. Macfarlane GJ, Kronisch C, Dean LE, et al. EULAR revised recommendation for the management of fibromyalgia. BMJ.J. 2017 Feb;76(2):318-328.
6. Hamilton M. Standardised assessment and recording of depressive symptoms. Psychiatr. Neurol. Neurochir. 1969;72: 201–205.
7. Hieronymus F, Lisinski A, Nilsson S, et al. Efficacy of selective serotonin reuptake inhibitors in the absence of side effects: a mega-analisis of citalopram and paroxetine in adult depression. Mol. Psychiatr. 2018;23: 1731-1736.
8. Levenson J. Psychiatric issues in rheumatology. Primary Psych. 2006;13(11): 23–27.
9. Schatzberg A, DeBattista C. Manual of Clinical Psychopharmacology (Eight Ed.). Amer. Psychiat. Publ. Washington; 2015.687 p.
10. Kupko N. Screening anddiagnosis of depression in primary care. NeuroNews. 2019;9(110):24-28.
11. Spielberger CD, Gorsuch RL, Lushene RE. Manual for the StateTrait Anxiety Inventory. Consulting Psychologist Press, Palo Alto, CA; 1970. 38 р.
12. Taylor W, Gladman D, Helliwell P, et al. Classification criteria for psoriatic arthritis: development of new criteria from a large international study. Arthritis Rheum. 2006;54: 2665–2673.
13. De Beradis D, Orsolini A, Serroni N, et al. A comprehensive review on the efficacy of S-adenosy-methionine in major depressive disorder. CNS & Neurol. Disord. Drug. Target, 2016;15:1-10.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
