ЗАСТОСУВАННЯ АРТРОЦЕНТЕЗУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНИХ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ РОЗЛАДІВ, НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

  • Kh. Pohranychna Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ключові слова: контузія скронево-нижньощелепного суглоба, дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, артроцентез.

Анотація

Вступ. Травма в ділянці скронево-нижньощелепного суглоба у пацієнтів, в яких немає переломів виросткового виростка, може завдати більше шкоди суглобовим тканинам, аніж перелом. Внутрішньосуглобові зміни частіше обумовлені внутрішньосуглобовою локалізацією перелому, але при позасуглобових переломах нижньої щелепи також можуть викликати ушкодження структурних елементів суглоба. На жаль, застосування консервативної терапії після травматичних пошкоджень скронево-нижньощелепного суглоба є малоефективними, тому наступним етапом комплексного лікування посттравматичних скронево-нижньощелепних розладів є застосування малоінвазивних оперативних втручань, зокрема артроцентезу. Метою нашої роботи було вивчення ефективності артроцентезу при лікуванні посттравматичних внутрішніх скронево-нижньощелепних розладів. Матеріали та методи дослідження. У клінічну частину дослідження були включені 24 пацієнти, які перенесли в анамнезі травму голови без переломів кісток., а саме контузії скроневонижньощелепного суглоба. Артроцентез проводили за модифікованою методикою D. Nitzan (1991) під місцевою анестезією. Результати дослідження. За клініко-рентгенологічними ознаками після травматичних скронево-нижньощелепних порушень хворі були розділені на дві групи за класифікацією Wilkes (1989): 13 пацієнтів з II стадією (ранньо-середня) і 11 з III стадією (середня). Контрольні променеві дослідження, проведені через 3-6 місяців після артроцентезу, не виявили ознак гемартрозу у 11 (84,61%) пацієнтів із внутрішньосуглобовими порушеннями ІІ ступеня та у 8 (72,72%) пацієнтів із внутрішніми розладами ІІІ ступеня, положення та функція суглобового диска відновлено. Висновки. Артроцентез з лаважем скронево-нижньощелепного суглоба є малоінвазивною хірургічною маніпуляцією, яка зарекомендувала себе при скронево-нижньощелепних розладах травматичного походження, зокрема після контузії скронево-нижньощелепного суглоба.

Посилання

1. Li D, Yang C, Chen M, et al. Effects of soft tissue injury to temporomandibular joint: report of 8 cases. Br J Oral Maxillofac Surg. 2013; 51: 58-62.

2. Renapurkar SK, Strauss RA. Temporomandibular joint trauma. Atlas Oral Maxillofacial Surg Clin N Am. 2019; 27:99-106.

3. Weinberg FM, Speksnijder CM, Forouzanfar T. Articular soft tissue injuries associated with mandibular condyle fractures and the effects on oral function. Int J Oral Maxillofac Surg. 2019; 48:746758.

4. Telishevska ОD. Nevchasno diahnostovani perelomy suhlobovyh vidrostkivnyzshnioyi shchelepy [Untimely diagnosed mandibular condylar fractures]. News of Dentistry. 2015; 2 (83):40-44. (Ukrainian).

5. Dai J, Ouyang N, Zhu X, et al. Injured condylar cartilage leads to traumatic temporomandibular joint ankylosis. J Craniomaxillofac Surg. 2016 44(3):294-300.

6. Pullinger AG, Seligman DA. Trauma history in diagnostic groups of temporomandibular disorders. Oral Surg. 1991;71(5):529-534.

7. Zheng J, Zhang S, Yang C, Abdelrehem. Assesssment of magnetic resonance images of displacement of the disc of the temporomandibular joint in different types of condylar fracture. Br J Oral Maxillofac Surg 2016; 54:74-9.

8. Ouyang N, Zhu X, Li H, Lin Yu. Effects of single condylar neck fracture without condylar cartilage injury on traumatic heterotopic ossification around temporomandibular joint in mice. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol 2017; 125(2):120-125.

9. Ouyang N, Zhao Y, Chen L, et al. The effect of celecoxib in traumatic heterotopic ossification around temporomandibular joint in mice. Osteoartritis and Cartilage. 2020; 28(4):502-515.

10. Skrypa ОL. Chastota diahnostovanyh skronevonyzshnioshchelepnyh rozladiv u hvoryh z perelomamy nyzshnyoyi shchelepy [Frequency of diagnosed temporo-mandibular disorders in patients with mandibular fractures]. Clinical dentistry 2019; 1:33-39. (Ukrainian).

11. Shapiro EM, Borthakur A, Gougoutas A, Reddy R. 23Na MRI accurately measures fixed charge density in articular cartilage. Magn Reson Med. 2002;47(2):284-91.

12. Pohranychna KR, Stasyshyn AR, Matolych UD. Early diagnostics of temporomandibular joint structural elements injuries caused by traumatic mandibular bone fractures Polish Journal of Surgery.2017; 3(89):31-35.

13. Murphy MK, MacBarb RF, Wong ME, Athanasiou KA Temporomandibular disorders: a review of etiology, clinical management, and tissue engineering strategies Int J Oral Maxillofac Implants 2013;28(6):393-414.

14. Volovar OC. Likuvannya zahvoriuvah skronevonyzhnyoshchelepnoho suhloba [Treatment of the temporomandibular joint]. Actual problems of modern dentistry. 2015;15(3):97-100. (Ukrainian).

15. Tvrdy P, Heints P, Pink R Arthrocentesis of the temporomandibular joint: a review. Biomed Pub Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub. 2015;159(1)31-34.

16. Nitzan DW, Dolwick MF, Martinez GA. Temporomandibular joint Arthrocentesis: A simplified treatment for severe, limited mouth opening, J Oral Maxillofac surg 1991;49:1163-7.

17. Berner T, Essing H, Schumann P, Blumer M. Closed versus open treatment of mandibular condylar process fractures: a metaanalysis of retrospective and prospective studies. J Craniomaxillofac Surg 2015;43:1404-8.

18. Park JY, Lee JH. Efficacy of arthrocentesis and lavage for treatment of post-traumatic artritis in temporomandibular joint. J Korean Assoc Oral Maxillofac Surg. 2020; 46:174-182.

19. Rong Ren, Jiewen Dai, Yin Zhi, Fuqiang Xie. Comparison of temporomandibular joit function and morphology after surgical and non-surgical treatment in adult condylar head fractures. J Craniomaxillofac Surg 2020;48:323-330.

20. Ilyin АА. Artrotsentez vysochno-nizshnechelyustnoho prostranstva. Obzor literatury [Arthrocentesis of the temporomandibular space. Literature review]. Medicine and education in Siberia. Novosybirsky state medical university. 2014; 6:36-47. (Russian)
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати
Pohranychna, K. (2021). ЗАСТОСУВАННЯ АРТРОЦЕНТЕЗУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНИХ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ РОЗЛАДІВ, НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(4), 129-134. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.4.129