ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ СИСТЕМ ОЦІНКИ ТЯЖКОСТІ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ

  • N. Kerbazh Полтавський державний медичний університет
  • S. Panasenko Полтавський державний медичний університет
Ключові слова: Гострий панкреатит, прогнозування перебігу гострого панкреатиту, Marshall, BISAP, HAPS, Panc 3, Японські критерії.

Анотація

Вступ. Гострий панкреатит – це одна з найпоширеніших клінічних задач у повсякденній практиці лікаря-хірурга, яка часто стає досить складною для вирішення навіть для досвідчених клініцистів з багаторічним стажем. Дані щодо інформативності та порівняльні характеристики існуючих критеріїв гострого панкреатиту є досить суперечливими, тому вибір оптимального методу оцінки стану пацієнта з гострим панкреатитом досі є актуальним та потребує подальшого вивчення. Мета дослідження. Порівняти можливості наявних систем оцінки тяжкості гострого панкреатиту у визначенні прогнозу перебігу гострого панкреатиту. Матеріали і методи. Робоча характеристика приймача (ROC-крива) була використана для оцінки прогностичної цінності кожної системи критеріїв, площа під кривою (AUC) п’яти систем оцінки була розрахована індивідуально для обох груп пацієнтів. Результати. У дослідженні порівнювались прогностичні характеристики критеріїв Marshall, BISAP, HAPS, Panc 3 та JPN. З 36 пацієнтів тяжкий гострий панкреатит розвився у 9 (25%) хворих, з яких 3 (8,4% ) померли від ускладнень. AUC для критеріїв Marshall, BISAP, HAPS, Panc 3 та JPN складала 0,829 (0,667-0,934); 0,899 (0,752-0,974), 0,885 (0,734-0,967), 0,870 (0,716-0,959), 0,969 (0,850-0,999) відповідно. При попарному порівнянні ROC-кривих критеріїв виявлено, що статистично значуща відмінність показника AUC є тільки між системою JPN та Panc 3 (P<0,05), при цьому, показник JPN виявився найбільш інформативним у прогнозуванні тяжкого перебігу гострого панкреатиту. Висновки. Таким чином, всі системи критеріїв, що приймали участь у порівнянні, показали середній рівень прогностичних можливостей та у загальній характеристиці не мали статистично значущих відмінностей між собою. Проте варто зазначити, що Японські критерії показали найвищу результативність при мінімальних часових втратах. Приймаючи до уваги невелику кількість пацієнтів у групі тяжкого гострого панкреатиту та одноцентровість дослідження, результати можуть відрізнятися від тих, що можна отримати при дослідженні більшої когорти хворих. Для підтвердження результатів потребуються подальші дослідження у цьому напрямку.

Посилання

1. Petrov MS, Yadav D. Global epidemiology and holistic prevention of pancreatitis. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2019 Mar;16(3):175-184.

2. Fomina PD, Bereznitskiy YS. Nevidkladna khirurgia organiv cherevnoyi porozhnyny [Emergency surgery of the organs of abdominal cavity]. Kyiv; 2018. 354 p. (Ukrainian)

3. Bezruchko MV, Malyk SV, Kravchenko SP, Osipov OS, Drabovs’kyǐ VS. Possibilities of puncture drainage applications using ultrasonic control in surgical treatment of pancreatic pseudocysts. Klin Khir. 2012;(10): 29-31.

4. Ranson JH, Rifkind KM, Roses DF, et al. Prognostic signs and the role of operative management in acute pancreatitis. Surg Gynecol Obstet. 1974 Jul;139(1):69-81.

5. Imrie CW. Which Factors are of Value in the Prognosis of Acute Pancreatitis? In: Diagnostic Procedures in Pancreatic Disease. 1986: 109-116.

6. Larvin M, Mcmahon MJ. APACHE-II score for assessment and monitoring of acute pancreatitis. Lancet. 1989 Jul 22;2(8656):2015.

7. Balthazar EJ, Robinson DL, Megibow AJ, Ranson JHC. Acute pancreatitis: Value of CT in establishing prognosis. Radiology. 1990 Feb;174(2):331-6.

8. Banks PA, Bollen TL, Dervenis C, et al. Classification of acute pancreatitis 2012: Revision of the Atlanta classification and definitions by international consensus. Gut. 2013 Jan;62(1):10211.

9. Marshall JC, Cook DJ, Christou N V, et al. Multiple organ dysfunction score: A reliable descriptor of a complex clinical outcome. Critl Care Med. 1995 Oct;23(10):1638-52.

10. Wu BU, Johannes RS, Sun X, et al. The early prediction of mortality in acute pancreatitis: A large population-based study. Gut. 2008 Dec;57(12):1698-703.

11. Ma X, Li L, Jin T, Xia Q. Harmless acute pancreatitis score on admission can accurately predict mild acute pancreatitis. Nan Fang Yi Ke Da Xue Xue Bao. 2020 Feb 29;40(2):190-195.

12. Brown A, James-Stevenson T, Dyson T, Grunkenmeier D. The Panc 3 score: A rapid and accurate test for predicting severity on presentation in acute pancreatitis. J Clin Gastroenterol. 2007 Oct;41(9):855-8.

13. Ikeura T, Horibe M, Sanui M, et al. Validation of the efficacy of the prognostic factor score in the Japanese severity criteria for severe acute pancreatitis: A large multicenter study. United Eur Gastroenterol J. 2017 Apr; 5(3): 389–397.

14. Teasdale G, Jennett B. Assessment of coma and impaired consciousness. A Practical Scale. Lancet. 1974 Jul 13;2(7872):814.

15. Madan A. Correlation between the levels of SpO2and PaO2. Lung India. 2017 May-Jun; 34(3): 307–308.
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати
Kerbazh, N., & Panasenko, S. (2021). ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ СИСТЕМ ОЦІНКИ ТЯЖКОСТІ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(4), 48-53. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.4.48