РЕЗУЛЬТАТИ ЕНДОСКОПІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ КРОВОТЕЧ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ, ВИКОНАНИХ НА ОРГАНАХ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

  • I. A. Yusubov Азербайджанский государственный институт усовершенствования врачей им. А. Алиева, г.Баку, Азербайджан
  • N. A. Gasimov Азербайджанский государственный институт усовершенствования врачей им. А. Алиева, г.Баку, Азербайджан
  • E. Y. Sharifov Азербайджанский медицинский университет, г.Баку, Азербайджан
Ключові слова: діагностика, електрокоагуляція, шлунково-кишкові та інтроабдомінальні кровотечі, ускладнення.

Анотація

Мета дослідження - провести порівняльний аналіз ефективності методів ендовідеохірургічної діагностики шлунково-кишкових та інтраабдомінальних кровотеч, що виникли після операцій, виконаних на органах черевної порожнини. Матеріали та методи. До основної групи увійшли хворі (n=408), в діагностиці яких активно використовувався метод ендовідеохірургії. До контрольної групи увійшли пацієнти (n=102), яким для корекції кровотечі, яка виникла після аналогічних хірургічних втручань, застосовувалися традиційні хірургічні методи. У 323 хворих спостерігалась шлунково-кишкова кровотеча, а у 85 - інтраабдомінальна. У всіх спостереженнях був проведений ендоскопічний гемостаз шляхом кліпування (n=57), підслизової інфільтрації (n=32), електрокоагуляції (n=29), аргонно-плазмової коагуляції (n=74), та комбінованих методик (n=54). Результати. 408 хворих з клінічними ознаками кровотечі в ранньому післяопераційному періоді були обстежені із застосуванням ендоскопічної техніки. Пацієнтам з підозрілими клінічними і лабораторними даними проводилося ультразвукове дослідження, що дозволило виявити наявність вільної рідини в одному або декількох відділах черевної порожнини. Лапароскопія була проведена в перші години післяопераційного періоду (n=17), в перший день післяопераційного періоду (n=36), на другий день (n=19), на третій (n=8), на п'ятий (n=3), на шостий день (n=2) випадках. Ускладнення були виключені у 7 (16,0%) пацієнтів, незважаючи на зниження артеріального тиску і рівня гемоглобіну. Обсяг крові, виявленої в черевній порожнині, включаючи згустки, склав від 30 мл до 2000 мл. Ознаки тривалої кровотечі (переважання великої кількості рідкої крові з невеликою кількістю згустків) були виявлені в 49 (57,6%) спостереженнях, а ознаки зупиненої кровотечі (наявність великої кількості згустків з невеликою кількістю рідкої крові) - в 29 (34,1%) спостереженнях. Гемостаз забезпечили шляхом електрокоагуляції (n=35), кліпування (n=15), накладенням швів (n=12), тампонадою з міні-лапаротомічного розрізу (n=9). Шлунково-кишкова кровотеча спостерігалася у 323 хворих, а інтраабдомінальна кровотеча у 85. У 8,4% (n=27) випадків підозра на післяопераційне ускладнення була виключена шляхом ендоскопічних обстежень. У 91,6% (n=296) клінічних спостережень підтвердилась рання післяопераційна кровотеча, або ознаки нестійкого гемостазу з ризиком повторної кровотечі. У разі підозрілих клініко-лабораторних даних, що вказують на інтраабдомінальні кровотечі, діагностична лапароскопія дозволила виключити ускладнення у 16,0% хворих, незважаючи на зниження артеріального тиску і рівня гемоглобіну.

Посилання

1. Maev IV, Samsonov AA, Andreev DN. Zheludochno-kishechnye krovotechenija: klinika, diagnostika i lechenie [Gastrointestinal bleeding: clinic, diagnosis and treatment]. Farmateka. 2014;2:47–53. (Russian)
2. Pronichev VV. Vozmozhnosti jendoskopicheskogo gemostaza i farmakoterapii pri zheludochno-kishechnyh krovotechenijah [Opportunities for endoscopic hemostasis and pharmacotherapy for gastrointestinal bleeding]. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 2015;3:34-37. (Russian)
3. Simarjit SR, Sitaram Gh. Open Versus Laparoscopic Colorectal Resections:Perioperative Outcomes in a Tertiary Care Hospita. International Journal of Science and Research (IJSR). 2020;9(2):852-855.
4. Tasu G,Vesselle G, Herpe J, Ferrie P, Chan S, Boucebci S, et al. Postoperative abdominal bleeding. Diagnostic and Interventional Imaging. 2015;96(7–8):823-831.
5. Yasuyuki K, Tomohide H, Hidekazu Y, et al. Fatal arterial hemorrhage after pancreaticoduodenectomy: How do we simultaneously accomplish complete hemostasis and hepatic arterial flow? World J Hepatol. 2021 Apr 27;13(4):483-503.
6. Saeveraas SB, Seghatchian J, Sivertsen J, Hervig T. The use of thromboelastography (TEG) in massively bleeding patients at Haukeland University Hospital 2008-15. Transfus Apher Sci. 2019 Feb;58(1):117-121.
Kazim E, Taj MA, Zulkar I, Azeem J. Endoscopic Ultrasound Guided Pancreatic Pseudocyst drainage experience at a tertiary care unit. Pak J Med Sci. 2020;36(4):637-641.
Опубліковано
2021-11-16
Як цитувати
Yusubov, I. A., Gasimov, N. A., & Sharifov, E. Y. (2021). РЕЗУЛЬТАТИ ЕНДОСКОПІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ КРОВОТЕЧ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ, ВИКОНАНИХ НА ОРГАНАХ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(3), 129-134. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.3.129