ОСОБЛИВОСТІ ХІРУГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ РИНОСИНУСИТ З ПОЛІПАМИ ПРИ ЗАПЛАНОВАНІЙ ДЕНТАЛЬНІЙ ІМПАЛАНТАЦІЇ З СИНУСЛІФТИНГОМ

  • Ya.V. Shkorbotun Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ, Україна
Ключові слова: хронічний риносинусит з назальними поліпами, хірургічне лікування, синусліфтинг, субантральна аугментація кістки верхньої щелепи, ускладнення.

Анотація

Мета. Дослідити вплив шейверної технології видалення поліпів при хронічному риносинуситі з назальними поліпами, на результати синусліфтингу при дентальній імплантації та частоту розвитку ускладнень. Методи та матеріали. Проаналізовано дані 72 пацієнтів з хронічним риносинуситом з назальними поліпами, яким з метою створення умов для синусліфтингу проведено ендоскопічне функціональне втручання на синусах за принципами ощадливого впливу на періост в альвеолярній бухті (періостзберігаюча технологія), у 35 хворих із застосуванням шейверів (група 1), та у 37 за традиційною методикою (група 2). Результати. При комп’ютерній томографії перед ендоскопічним втручанням середній сумарний бал за шкалою Lund-Mackay склав у осіб групи 1 – 14,57±0,52, а групи 2 – 13,32±0,6. Через 3 місяці після втручання відмічено його зниження до 4,26±0,38 - у групі 1 та до 4,61±0,39 - у групі 2 (р<0,05). Прохідність співустя верхньощелепного синуса досягнуто у всіх пацієнтів. На 6-му місяці після втручання відмічено достовірне зростання сумарного балу LM у пацієнтів групи 2 до 6,84±0,6, що свідчить про більш стійкий результат, отриманий при застосуванні шейверів. Частота розвитку ускладнень синусліфтингу у пацієнтів після ендоскопічного видалення поліпів була меншою у пацієнтів групи 1 -24,32±7,05% в порівнянні з групою 2 -37,14±8,17% (р<0,05). Синусліфтинг та дентальна імплантація виявились ефективними у всіх пацієнтів групи 1 та 94,29±3,92% - групи 2. Висновки. Ендоскопічне втручання за принципами збереження періосту з відповідним терапевтичним супроводом у пацієнтів з хронічним риносинуситом при досягненні контрольованого перебігу дозволяє виконати дентальну імплантацію з субантральною аугментацією кістки верхньої щелепи. Застосування періостзберігаючої техніки із використанням шейвера при хірургічному лікуванні пацієнтів з приводу хронічного риносинуситу з назальними поліпами забезпечує більш тривалий клінічний ефект та знижує на 12,82% частоту післяопераційних ускладнень при субантральній аугментації верхньої щелепи.

Посилання

1. Mirchuk BM, Maksymov YaV. Chastota defektiv zubnykh ryadiv sered doroslykh patsiyentiv m. Zaporizhzhya, yaki zvernulysya za protetychnym likuvannyam [Frequency of dentition defects among adult patients of Zaporizhia who sought prosthetic treatment]. Aktualni pytannya farmatsevtychnoyi i medychnoyi nauky ta praktyky. 2017; 10(1):102-106. (Ukrainian)

2. Kabakov VV, Anishchenko OV, Pavlenko OV. Stomatolohichna dopomoha v Ukrayini [Dental care in Ukraine]. Dovidnyk MOZ Ukrayiny ta Instytutu stomatolohiyi NMAPO im PL Shupyka. Kyiv; 2011. 86 p. (Ukrainian)

3. Pavlenko MO. Kliniko-eksperymentalne obgruntuvannya zastosuvannya zasobiv profilaktyky atrofiyi alveolyarnykh vidrostkiv pry zamishchenni defektiv zubnykh ryadiv ortopedychnymy konstruktsiyamy [Clinical and experimental substantiation of application of means of prevention of atrophy of alveolar processes at replacement of defects of dentitions by orthopedic designs]. Abstr. PhDr. (Med.). Kyiv; 2010. 20 p. (Ukrainian)

4. Guillaume B Dental implants: A review. Morphologie. 2016; 100(331):189-198.

5. Buser D, Sennerby L, De Bruyn H. Modern implant dentistry based on osseointegration: 50 years of progress, current trends and open questions. Periodontol 2000. 2017; 73(1):7-21.

6. Antonoglou GN, Stavropoulos A, Samara MD, Ioannidis A, Benic GI, Papageorgiou SN, et al. Clinical Performance of Dental Implants Following Sinus Floor Augmentation: A Systematic Review and Meta-Analysis of Clinical Trials with at Least 3 Years of Follow-up. Int J Oral Maxillofac Implants. 2018; 33(3):45-65.

7. Bhalla N, Dym H. Update on Maxillary Sinus Augmentation. Dent Clin North Am. 2021; 65(1):197-210.

8. Testori T, Yu SH, Tavelli L, Wang HL. Perforation Risk Assessment in Maxillary Sinus Augmentation with Lateral Wall Technique. Int J Periodontics Restorative Dent. 2020; 40(3):373-380. doi: 10.11607/prd.4179

9. Testori T, Tavelli L, Yu SH, Scaini R, Darnahal A, Wallace SS, et al. Maxillary Sinus Elevation Difficulty Score with Lateral Wall Technique. Int J Oral Maxillofac Implants. 2020; 35(3):631-638.

10. Manji A, Faucher J, Resnik RR, Suzuki JB. Prevalence of maxillary sinus pathology in patients considered for sinus augmentation procedures for dental implants. Implant Dent. 2013; 22(4):428-435.

11. Fokkens WJ, Lund VJ, Hopkins C, Hellings PW, Kern R, Reitsma S, et al. European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps 2020. Rhinology. 2020; 58(Suppl S29):1-464.

12. Shkorbotun YaV. Kurik EG. Eksperimentalnoye obosnovaniye ispolzovaniya mikrodebridernykh sistem v miniinvazivnoy funktsionalnoy endorinokhirurgii okolonosovykh sinusov [Experimental substantiation of the use of microdebrider systems in minimally invasive functional endorinosurgery of the paranasal sinuses]. Otorinolaringologiya. Vostochnaya Evropa. 2018; 8(4):346-354. (Russian)

13. Grjibovski AM, Ivanov SV. Gorbatova MA. Opisatelnaya statistika s ispolzovaniyem paketov statisticheskikh programm statistika i SPSS. [Descriptive statistics using statistics and SPSS statistical software packages] Nauka i zdravookhraneniye. 2016; 1:7-23. (Russian)

14. Lund VJ, Mackay IS. Staging in rhinosinusitis. Rhinology. 1993;107:183-4.

15. Brooks SG, Trope M, Blasetti M, et al. Preoperative Lund-Mackay computed tomography score is associated with preoperative symptom severity and predicts quality-of-life outcome trajectories after sinus surgery. Int Forum Allergy Rhinol. 2018; 8(6):668-675.

16. Lind H, Joergensen G, Lange B, et al. Efficacy of ESS in chronic rhinosinusitis with and without nasal polyposis: a Danish cohort study. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2016; 273(4):911-999.

17. Lombardo N, Pelaia C, Ciriolo M, Della Corte M, Piazzetta G, Lobello N, et al. Real-life effects of benralizumab on allergic chronic rhinosinusitis and nasal polyposis associated with severe asthma. Int J Immunopathol Pharmacol. 2020; Jan-Dec; 34:2058738420950851.

18. Lal D, Golisch KB, Elwell ZA, et al. Gender-specific analysis of outcomes from endoscopic sinus surgery for chronic rhinosinusitis. Int Forum Allergy Rhinol. 2016; 6(9):896–905.

19. Smith TL, Schlosser RJ, Mace JC, et al. Long-term outcomes of endoscopic sinus surgery in the management of adult chronic rhinosinusitis. Int Forum Allergy Rhinol. 2019; 9(8):831-841.

20. Bhalla N, Dym H. Update on Maxillary Sinus Augmentation. Dent Clin North Am. 2021; 65(1):197-210.

21. Monje A, Diaz KT, Aranda L, et al. Schneiderian Membrane Thickness and Clinical Implications for Sinus Augmentation: A Systematic Review and Meta-Regression Analyses. J Periodontol. 2016; 87(8):888-99.

On SW, Cho SW, Yang BE. A review of rare complications of maxillary sinus floor augmentation. J Korean Assoc Oral Maxillofac Surg. 2019; 45(6): 351-356.
Опубліковано
2021-11-16
Як цитувати
Shkorbotun, Y. (2021). ОСОБЛИВОСТІ ХІРУГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ РИНОСИНУСИТ З ПОЛІПАМИ ПРИ ЗАПЛАНОВАНІЙ ДЕНТАЛЬНІЙ ІМПАЛАНТАЦІЇ З СИНУСЛІФТИНГОМ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(3), 123-128. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.3.123