ПРОБЛЕМИ ХАРЧУВАННЯ І ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ПЕШОГО РОКУ ЖИТТЯ

  • S. N. Rustamova Азербайджанский государственный институт усовершенствования врачей имени А. Алиева, г.Баку, Азербайджан
Ключові слова: види вигодовування, фізичний розвиток, моторика захворюваності, діти до 1 року.

Анотація

Мета дослідження. Вплив характеру вигодовування на захворюваність і фізичний розвиток дітей грудного віку.

Матеріал і методи. Під наглядом протягом року перебувало 250 дітей першого року життя, які отримували різні види вигодовування (грудне молоко і молочні суміші, що відрізняються за складом). Фізичний розвиток оцінювався відповідно до загальноприйнятої методики вимірювань за абсолютними значеннями, щомісячними надбавками антропометричних показників, і масо-ростовим індексам. Вивчалися амбулаторні карти дітей, протоколи обстеження дитини 1-го року життя (проаналізована обліково-звітна документація). Критеріями включення в основну групу немовлят були: грудне вигодовування не менше 9 міс.; вік дітей до 1 року життя. До другої групи порівняння були включені діти, що знаходилися на змішаному з додаванням пробіотичних засобів вигодовуванні.

Результати. У дівчаток другої групи, які отримували штучне вигодовування з додаванням пробіотика - 7100,0±95,9 гр., збільшення маси за перший рік життя була достовірно вище, в порівнянні з збільшенням маси дівчаток, які отримували грудне молоко і стандартну суміш - 6671,0±72,6 гр. і 6733,3±91,8 гр., відповідно. Незважаючи на те, що значущих відмінностей по медіанам маси тіла і росту у дітей основної групи і груп порівняння не отримано, було встановлено, що діти основної групи з надмірною масою тіла / ожирінням в 12 міс. мали менші в два і більше разів показники, ніж діти, які одержували штучне харчування. Діти, що знаходяться на грудному вигодовуванні, стали сидіти самостійно набагато раніше, в середньому через 7,6±0,05 місяців після народження, а діти двох інших груп, що знаходились на штучному вигодовуванні, в середньому в 8,0±0,13 і 8,1±0,12 місяців відповідно (р <0,05). При вивченні структури найбільш поширених захворювань дітей першого року життя в залежності від виду вигодовування виявлено, що найбільший відсоток як в I (гр.) групі, так і в II групі дітей приходиться на гострі кишкові інфекції - в I (гр. ) групі у 7,7±2,34% дітей, у II підгрупі у 11,7±2,93% дітей (р=0,3905).

Заключення. Проведення даної наукової роботи та отримані результати - зниження ризику надлишкової маси тіла і забезпечення гармонійного фізичного розвитку, констатували факт важливості грудного вигодовування, тому що воно у дітей першого року життя, і нервово-психічний розвиток, зменшує частоту інфекційних захворювань, аліментарно-залежної патології, функціональних розладів травлення, сприяє нормалізаціі мікрофлори кишечника. Також необхідно відзначити впровадження оптимальних комбінованих методів і засобів харчування дітей раннього віку з включенням до складу пробіотичних засобів.

Посилання

1. Sabanov VI, Devljashova OF, Pelih EV. Vozrastno-polovye gradacii sostojanija zdorov'ja detej po rezul'tatam profilakticheskih osmotrov kak pervyj jetap dispanserizacii detskogo naselenija [Age-sex gradation of the health of children according to the results of preventive inspections as the first stage of the dispensary of the children's population]. Vestnik Roszdravnadzora. 2016; 1: 56-62. (Russian)

2. Chung A, Backholer K, Wong E, et al. Trends in child and adolescent obesity prevalence according to socioeconomic position: protocol for a systematic review. Systematic Reviews. 2014; 3(1): 52.

3. de Onis M, Martínez-Costa C, Núñez F, et al. Association between WHO cut-offs for childhood overweight and obesity and cardiometabolic risk. Public Health Nutr. 2013; 16(4): 625-630.

4. Koletzko B, Demmelmair H, Grote V, et al. High protein intake in young children and increased weight gain and obesity risk. Am J Clin Nutr. 2016; 103(2): 303-304.

5. Larnkjær A, Mølgaard C, Michaelsen KF. Early nutrition impact on the insulin-like growth factor axis and later health consequences. Curr Opin Clin Nutr Metab Care. 2012; 15(3): 285-292.

6. Ng M, Fleming T, Robinson M, et al. Global, regional, and national prevalence of overweight and obesity in children and adults during 1980-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 2014; 384(9945): 766-781.

7. Moss BG, Yeaton WH. Early childhood healthy and obese weight status: potentially protective benefits of breastfeeding and delaying solid foods. Matern Child Health J. 2014; 18(5): 1224-32.

8. Rehfeldt C, Lang IS, Görs S, Hennig U, Kalbe C, Stabenow B, et al. Limited and excess dietary protein during gestation affects growth and compositional traits in gilts and impairs offspring fetal growth. J Anim Sci. 2011; 89(2): 329-341.

9. Skilton MR, Marks GB, Ayer JG, et al. Weight gain in infancy and vascular risk factors in later childhood. Pediatrics. 2013; 131(6): e1821-1828.

10. Mazu LI, VA Zhirnov, MV Dmitrieva. Monitoring pokazatelej fizicheskogo razvitija zabolevaemosti detej pervogo goda zhizni [Monitoring the indicators of the physical development of the morbidity of children of the first year of life]. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 2016; 2. [Russian]. Available from: https://science-education.ru/ru/article/view?id=24318. (Russian)

11. Pavlovskaja EV, Bagaeva MJe, Surkov AG, Strokova TV, Kaganov BS. Ozhirenie u detej: kriterii diagnostiki i klinicheskie projavlenija [Obesity in children: Diagnostic criteria and clinical manifestations]. Voprosy detskoj dietologii. 2012; 10(3): 18-22. (Russian)

12. Dedova II, Peterkovoj VA. Federal'nye klinicheskie rekomendacii (protokoly) po vedeniju detej s jendokrinnymi zabolevanijami [Federal clinical recommendations (protocols) for children with endocrine diseases]. M: Praktika; 2014. 442 s. [Russian]

13. WHO. Growth reference data for 5-19 years. Available from: http://www.who.int/growthref/en/.
Опубліковано
2021-11-16
Як цитувати
Rustamova, S. N. (2021). ПРОБЛЕМИ ХАРЧУВАННЯ І ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ПЕШОГО РОКУ ЖИТТЯ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(3), 104-110. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.3.104