МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИЙ МОНІТОРИНГ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДІТЕЙ НА ГОСТРИЙ БРОНХІТ І ПНЕВМОНІЮ (НА ПРИКЛАДІ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ МІСТА ГЛУХОВА, СУМСЬКА ОБЛАСТЬ)

  • О.I. Lutsenko Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
  • S.D. Rudishin Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
  • T.S. Borovik Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Ключові слова: хвороба, пневмонія, гострий бронхіт, кров, Covid-19, реабілітація, здоров’я.

Анотація

У статті наголошено акцент на медико-соціальному моніторингу захворюваності дітей на гострий бронхіт і пневмонію у поєднанні з особливостями перебігу цих захворювань під час пандемії Covid-19. Встановлено, що основною причиною захворювань гострою респіраторною вірусною інфекцією, включаючи пневмонію та бронхіт та інші захворювання органів дихання, є порушення механізмів специфічного та неспецифічного захисту. За поширеністю перше місце серед бронхо-легеневої патології у дітей посідають бронхіти та пневмонії. Рецидивний бронхіт зустрічається у дітей різного віку, але найчастіше у періоді від 4 до 7 років. Найвища кількість госпіталізованих хворих дітей на гострий бронхіт та пневмонію спостерігалась в місті Глухів і Глухівському районі Сумської області у 2019 році, причому кількість хворих хлопців значно перевищувала кількість хворих дівчат. Основна причина зниження захворюваності та патогенності інфекції SARS-CoV-2 у дітей наразі залишається неясною. Хоча це зниження захворюваності пояснювалося зниженням експозиції та наявністю факторів ризику під час початкової фази пандемії, тепер зрозуміло, що біологічні фактори, які втручаються у патогенез інфекції та імунну відповідь, можуть відігравати захисну роль у дітей у порівнянні з більш агресивними клінічними проявами, що спостерігаються у дорослих. З отриманих даних встановлено, що для хворих гострим бронхітом характерні різні цифри швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). У окремих хворих, 43 випадки з 64, ШОЕ нормальна, в межах 4-12 мм/год (р<0,05). При загостренні процесу відмічається підвищення ШОЕ в межах 12-14 мм/год – 21 випадок. При захворюваності дітей на гостру пневмонію виявлені комплексні зміни показників крові, а саме: нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення гемоглобіну до 170±1,4г/л, прискорену ШОЕ, значне збільшення тромбоцитів. Встановлена зміна показників периферійної крові хворих дітей під дією лікувальної фізкультури та масажу. Лікувальний масаж та ЛФК позитивно пливають на функціональні показники периферійної крові. На фоні загальної неспецифічної дії усе разом позитивно впливає на підтримку загальних механізмів гомеостазу.

Посилання

1. Aryeshyna YuB. Praktychni rekomendatsiyi do kompleksu tradytsiynykh zasobiv fizychnoi reabilitatsiyi pry zahostrenni retsydyvnoho obstruktyvnoho bronkhitu u ditey 5-6 rokiv [Practical recommendations for the complex of traditional means of physical rehabilitation in exacerbating recurrent obstructive bronchitis in children 5-6 years]. Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu. 2007; 7: 3-5. (Ukraine)

2. Hryhus IM. Fizychna reabilitatsiya pry zakhvoryuvannyakh dykhalnoi systemy [Physical rehabilitation in diseases of the respiratory system]. Navch posib. Rivne; 2011. 186 s. (Ukraine)

3. Senatorova AS. Dyfferentsyalnaya dyahnostyka bronkhoobstruktyvnoho syndroma u detey [Differential diagnosis of broncho-obstructive syndrome in children]. Zdorov'ya Ukrainy. 2007; 18/1: 59-61. (Russian)

4. Cherhinets VI. Mozhlyvosti zakhystu dykhalnoi systemy ditey vid nehatyvnoho vplyvu pasyvnoho tyutyunopalinnya [Possibilities of protecting the respiratory system of children from the negative influence of passive tobacco smoking]. [Internet]. Zdorove rebenka. 2010; 5(26). (Ukraine). Available from: http://www.mifua.com/archive/issue-14164/

5. Frey U. Challenge of managing wheezing in infant. New England Journal Medicine. 2009; 360(20): 2130-2133.

6. Hsu JY, Stone RA, Logan-Sinclair RB, et al. Coughing frequency in patients with persistent cough: assessment using a 24 hour ambulatory recorder. Eur Respir J. 1994 Jul; 7(7): 1246-53.

7. Zhu N, Zhang D, Wang W, et al. China novel coronavirus investigating and research team. A Novel Coronavirus from Patients with Pneumonia in China, 2019. N Engl J Med. 2020; 382: 727-33.

8. International Committee on Taxonomy Viruses Naming the 2019 Coronavirus. [Internet]. 2020. Available from: https://talk.ictvonline.org/

9. World Health Organization Naming the Coronavirus Disease (COVID-19) and the Virus That Causes It. [Internet] (2020). Available from: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/technical-guidance/naming-the-coronavirus-disease-(covid-2019)-and-the-virus-that-causes-it

10. Castagnoli R, Votto M, Licari A, et al. Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection in children and adolescents: a systematic review. JAMA Pediatr. 2020; 174: 882-9.

11. Parisi GF, Brindisi G, Indolfi C, et al. Upper airway involvement in pediatric COVID-19. Pediatr Allergy Immunol. 2020; 31(Suppl 26): 85-8.

12. Diaferio L, Parisi GF, Brindisi G, et al. Cross-sectional survey on impact of paediatric COVID-19 among Italian paediatricians: report from the SIAIP rhino-sinusitis and conjunctivitis committee. Ital J Pediatr. 2020; 46: 146.

13. Zardini H, Soltaninejad H, Ferdosian F, et al. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in children: prevalence, diagnosis, clinical symptoms, and treatment. Int J Gen Med. 2020; 13: 477-82.

14. Huang C, Wang Y, Li X, et al. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. Lancet. 2020; 395: 497-506.

15. Cai X, Jiang H, Zhang S, et al. Clinical manifestations and pathogen characteristics in children admitted for suspected COVID-19. Front Med. 2020; 2020: 1-10.

16. Zhang Y, Xie RM, He YL, et al. Clinical and imaging features of pediatric COVID-19. Ital J Pediatr. 2020; 46: 153.

17. Götzinger F, Santiago-García B, Noguera-Julián A, et al. COVID-19 in children and adolescents in Europe: a multinational, multicentre cohort study. Lancet Child Adolesc Health. 2020; 4: 653-61.
Опубліковано
2021-11-16
Як цитувати
LutsenkoО., Rudishin, S., & Borovik, T. (2021). МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИЙ МОНІТОРИНГ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДІТЕЙ НА ГОСТРИЙ БРОНХІТ І ПНЕВМОНІЮ (НА ПРИКЛАДІ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ МІСТА ГЛУХОВА, СУМСЬКА ОБЛАСТЬ). Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(3), 74-82. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.3.74