СТАН ЖИТТЄСТІЙКОСТІ У ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ

  • O.O. Belov Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Ключові слова: депресивні розлади, життєстійкість, залученість, контроль, прийняття ризику.

Анотація

Депресивні розлади є одними з найбільш клінічно та соціально важливих захворювань внаслідок діагностичних та лікувальних труднощів і значної соціально-психологічної дезадаптації. Важливим для комплексного розуміння етіопатогенетичних і патопсихологічних механізмів депресій є вивчення особливостей життєстійкості пацієнтів. Метою дослідження було дослідження особливостей життєстійкості та її актуальних складових у пацієнтів з депресивними розладами з урахуванням віку та гендерного фактору. З використанням тесту життєстійкості клініко-психологічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні розлади. Виявлено низький рівень показників життєстійкості у хворих на депресію. У чоловіків показник залученості склав 22,2±5,9 балів у віковій групі до 30 років, 19,0±6,8 балів у віковій групі 30-44 роки і 11,6±10,0 балів у віковій групі 45 років і старші; контролю – відповідно 20,9±4,4 балів, 19,5±5,9 балів і 13,2±9,2 балів; прийняття ризику – відповідно 9,9±3,4 балів, 8,7±3,2 балів і 5,6±4,3 балів; життєстійкості – відповідно 53,1±11,7 балів, 47,2±13,4 балів та 30,4±22,7 балів. У жінок виявлено значуще (p<0,05) вищі показники залученості: відповідно 25,6±7,5 балів, 22,4±7,2 балів і 14,7±6,6 балів; контролю: відповідно 23,5±5,0 балів, 22,1±6,0 балів і 17,9±4,7 балів; прийняття ризику: відповідно 10,7±3,1 балів, 9,9±4,0 балів і 7,8±3,6 балів; життєстійкості: відповідно 59,8±13,3 балів, 54,3±15,2 балів і 40,5±13,2 балів. Встановлено тенденцію до зменшення показників життєстійкості, як інтегрального, так і окремих складових, з віком, більш суттєво виражену у віковій групі 45 років і старші. Виявлено наявність значущих (p<0,01) зворотних кореляційних зв’язків між виразністю депресії та залученістю (rS=0,683), контролем (rS=0,668), прийняттям ризику (rS=0,599) та життєстійкістю (rS=0,695); між реактивною тривожністю та залученістю (rS=0,608), контролем (rS=0,567), прийняттям ризику (rS=0,520) та життєстійкістю (rS=0,651); між особистісною тривожністю та залученістю (rS=0,336), контролем (rS=0,295), прийняттям ризику (rS=0,208) та життєстійкістю (rS=0,339). Висновки. Депресивні розлади супроводжуються суттєвим зниженням життєстійкості пацієнтів, що поширюється як на загальну життєстійкість, так і на її складові: залученість, контроль і прийняття ризику. Рівень життєстійкості зменшується з віком пацієнта, більш суттєво у старшій віковій групі (45 років і старші). У чоловіків у порівнянні з жінками виявлено значуще нижчий рівень залученості, контролю та життєстійкості у всіх вікових групах, та нижчий рівень прийняття ризику у віковій групі 45 років і старші. Життєстійкість, залученість, контроль і прийняття ризику виявляють зворотні кореляції помірного ступеню з виразністю депресивних проявів і реактивною тривожністю, і зворотні кореляції слабкого ступеню – з особистісною тривожністю.

Посилання

1. Cipriani A, Furukawa TA, Salanti G, et al. Comparative efficacy and acceptability of 21 antidepressant drugs for the acute treatment of adults with major depressive disorder: a systematic review and network meta-analysis. Lancet. 2018; 391(10128): 1357–1366.

2. Wiles N, Taylor A, Turner N, et al. Management of treatment-resistant depression in primary care: a mixed-methods study. British Journal of General Practice. 2018; 68(675): e673–e681.

3. Limandri BJ. Treatment-Resistant Depression: Identification and Treatment Strategies. Journal of Psychosocial Nursing and Mental Health Services. 2018; 56(9): 11-15.

4. Hammer-Helmich L, Haro JM, Jönsson B, et al. Functional impairment in patients with major depressive disorder: the 2-year PERFORM study. Neuropsychiatr Dis Treat. 2018; 14: 239–249.

5. Saragoussi D, Christensen MC, Hammer-Helmich L, et al. Long-term follow-up on health-related quality of life in major depressive disorder: a 2-year European cohort study. Neuropsychiatr Dis Treat. 2018; 14: 1339–1350.

6. Wang MQ, Wang RR, Hao Y, et al. Clinical characteristics and sociodemographic features of psychotic major depression. Ann Gen Psychiatry. 2021; 20(1): 24.

7. Trautmann S, Rehm J, Wittchen HU. The economic costs of mental disorders: Do our societies react appropriately to the burden of mental disorders? EMBO Rep. 2016; 17(9): 1245–1249.

8. Christensen MC, Wong CMJ, Baune BT. Symptoms of Major Depressive Disorder and Their Impact on Psychosocial Functioning in the Different Phases of the Disease: Do the Perspectives of Patients and Healthcare Providers Differ? Front Psychiatry. 2020; 11: 280.

9. Pshuk NG, Stukan LV, Kaminska AO. Introducing system of psychotherapeutic intervention for family caregivers of patients with endogenous mental disorders. Wiadomosci Lekarskie. 2018; 71(5): 980-985.

10. Blackburn TP. Depressive disorders: Treatment failures and poor prognosis over the last 50 years. Pharmacol Res Perspect. 2019; 7(3): e00472.

11. Feligreras-Alcalá D, Frías-Osuna A, del-Pino-Casado R. Personal and Family Resources Related to Depressive and Anxiety Symptoms in Women during Puerperium. Int J Environ Res Public Health. 2020; 17(14): 5230.

12. Yan L, Gan Y, Ding X, et al. The relationship between perceived stress and emotional distress during the COVID-19 outbreak: Effects of boredom proneness and coping style. J Anxiety Disord. 2021; 77: 102328.

13. McLoughlin E, Fletcher D, Slavich GM, et al. Cumulative lifetime stress exposure, depression, anxiety, and well-being in elite athletes: A mixed-method study. Psychol Sport Exerc. 2021; 52: 101823.

14. Leontyev DA, Rasskazova EI. Test zhittestojkosti: metodicheskoe rukovodstvo [Test of hardiness: methodological guidance]. Moscow; 2006. 34 p. (Russian).

15. Belov O, Pshuk N. Age and gender features of depressive and anxiety symptomatics of depressive disorders. Wiadomości Lekarskie. 2020; 73(7): 1476-1479.

16. Bruin MC, Comijs HC, Kok RM, et al. Lifestyle factors and the course of depression in older adults: A NESDO study. Int J Geriatr Psychiatry. 2018; 33(7): 1000–1008.

17. Dao ATM, Nguyen VT, Nguyen HV, Nguyen LTK. Factors Associated with Depression among the Elderly Living in Urban Vietnam. Biomed Res Int. 2018; 18: 237.

18. Laird KT, Krause B, Funes C, Lavretsky H. Psychobiological factors of resilience and depression in late life. Transl Psychiatry. 2019: 9: 88.
Опубліковано
2021-06-17
Як цитувати
Belov, O. (2021). СТАН ЖИТТЄСТІЙКОСТІ У ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(2), 12-17. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.2.12