КУМУЛЯТИВНИЙ ХОЛІНОЛІТИЧНИЙ ЕФЕКТ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

  • R.B. Savchenko Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Україна
Ключові слова: кумулятивний холінолітичний ефект, лікування, профілактика.

Анотація

Препарати з холінолітичними властивостями широко використовуються в клінічні практиці. Однак вони можуть викликати різноманітні накопичувальні побічні ефекти (сухість у роті, сонливість, розгубленість, накопичення залишкової сечі та ін.). Мета дослідження: аналітичний огляд літератури щодо причин, ускладнень та реабілітації хворих із кумулятивним холінолітичним ефектом. Матеріали та методи дослідження. Проведений аналітичний огляд літератури, що висвітлює ризики та переваги застосування холінолітичних препаратів. Результати. Антихолінергічні ліки становить третину від всіх ліків, призначених для літніх людей. Останні дані свідчать про за’зок тривалого вживання антихолінергічних препаратів з деменцією. Нові докази стосуються холінергічної системи в регуляції судин головного мозку, а також нейрозапаленні, вказуючи на те, що антихолінергічні препарати можуть сприяти абсолютному ризику та прогресуванню нейродегенеративних захворювань. Доведено, що понад 600 лікарських препаратів, які приймають літні пацієнти, несуть у собі так зване «антихолінергічне навантаження». Кількість ліків з антихолінергічними властивостями постійно збільшується, вони включають: антидепресанти, антигістамінні, протипаркінсонічні, антипсихотичні, спазмолітичні, мідріатичні засоби, препарати для лікування гіперактивного сечового міхура та цілий ряд інших. Висновки. В останні роки на фармацевтичному ринку спостерігається збільшення кількості лікарських препаратів з холінолітичною активністю, які можуть спричинити серйозні ускладнення, пов’язані з антихолінергічним навантаженням. Для оцінки антихолінергічного впливу лікарських засобів запропоновано декілька механізмів, що враховують кількість, дозу та ступінь холінолітичної активності препаратів. Обізнаність широкого медичного загалу щодо проблеми антихолінергічного навантаження і висока настороженість при призначенні препаратів з холінолітичними властивостями дозволяє попередити розвиток кумулятивного холінолітичного ефекту з важкими ускладненнями, зберегти життя і здоров’я пацієнтів.

Посилання

1. Hall EJ, Hall ME. Guyton and Hall textbook of medical physiology e-Book. Elsevier Health Sciences; 2020. p. 577-593.

2. Chew ML, Mulsant BH, Pollock BG, Lehman ME, Greenspan A, Mahmoud RA, et al. Anticholinergic activity of 107 medications commonly used by older adults. Journal of the American Geriatrics Society. 2008; 56(7):1333-41.

3. Neelamegam M, Zgibor J, Chen H, O’rourke K, Bakour C, Rajaram L, et al. The Effect of Cumulative Anticholinergic Use on the Cognitive Function of Older Adults: Results from the Personality and Total Health (PATH) Through Life Study. The Journals of Gerontology: Series A. 2020; 75(9):1706-14.

4. Longo VG. Behavioral and electroencephalographic effects of atropine and related compounds. Pharmacological Reviews. 1966; 18(2):965-96.

5. Litovitz TL, Klein-Schwartz W, Dyer KS, Shannon M, Lee S, Powers M. 1997 annual report of the American Association of Poison Control Centers Toxic Exposure Surveillance System. Am J Emerg Med. 1998; 16(5):443-97.

6. Litovitz TL, Klein-Schwartz W, White S, Cobaugh DJ, Youniss J, Omslaer JC, et al. 2000 Annual report of the American Association of Poison Control Centers Toxic Exposure Surveillance System. Am J Emerg Med. 2001; 19(5):337-95.

7. Watson WA, Litovitz TL, Klein-Schwartz W, Rodgers GC, Youniss J, Reid N, et al. 2003 annual report of the American Association of Poison Control Centers Toxic Exposure Surveillance System. Am J Emerg Med. 2004; 22(5):335-404.

8. Gummin DD, Mowry JB, Spyker DA, Brooks DE, Fraser MO, Banner W. 2016 Annual Report of the American Association of Poison Control Centers' National Poison Data System (NPDS): 34th Annual Report. Clin Toxicol (Phila). 2017; 55(10):1072-252.

9. Gummin DD, Mowry JB, Beuhler MC, Spyker DA, Brooks DE, Dibert KW, et al. 2019 Annual Report of the American Association of Poison Control Centers’ National Poison Data System (NPDS): 37th Annual Report, Clinical Toxicology, 2020; 58(12):1360-541.

10. Simonson W. Anticholinergic properties of medications. Geriatric Nursing. 2016; 37(4):302-3.

11. Tune LE. Anticholinergic effects of medication in elderly patients. J Clin Psychiatry. 2001; 62(21):11-4

12. Wang YC, Chen YL, Huang CC, Ho CH, Huang YT, Wu MP, et al. Cumulative use of therapeutic bladder anticholinergics and the risk of dementia in patients with lower urinary tract symptoms: a nationwide 12-year cohort study. BMC geriatrics, 2019; 19(1):1-9.

13. Eglen RM. Overview of muscarinic receptor subtypes. Muscarinic receptors. 2012; 3-28.

14. Langmead CJ, Watson J, Reavill C. Muscarinic acetylcholine receptors as CNS drug targets. Pharmacology & Therapeutics. 2008; 117(2):232-43.

15. Eglen RM. Muscarinic receptor subtypes in neuronal and non-neuronal cholinergic function. Autonomic and Autacoid Pharmacology. 2006; 26(3):219-33.

16. Sarter M, Parikh V. Choline transporters, cholinergic transmission and cognition. Nature Reviews Neuroscience. 2005; 6(1):48-56.

17. Moran SP, Maksymetz J, Conn PJ. Targeting muscarinic acetylcholine receptors for the treatment of psychiatric and neurological disorders. Trends in pharmacological sciences. 2019; 40(12):1006-20.

18. Prado VF, Kolisnyk B, Gros R, Prado MA. Regulation of cholinergic activity by the vesicular acetylcholine transporter Neurobiology View project Neuromuscular alterations in a congenital myasthenic syndrome (CMS) mouse model View project. Biochemical Journal. 2013; 450:265-74.

19. Verma S, Kumar A, Tripathi T, Kumar A. Muscarinic and nicotinic acetylcholine receptor agonists: current scenario in Alzheimer's disease therapy. Journal of Pharmacy and Pharmacology. 2018; 70(8):985-93.

20. Yeroshenko G. A. Analysis of meaningfulness of cross-correlation connections between morphometric indexes of major salivary glands of rats after stimulation. World of Medicine and Biology. 2012; 2(33):94-7.

21. Gerretsen P, Pollock BG. Drugs with anticholinergic properties: A current perspective on use and safety. Expert Opinion on Drug Safety. 2011; 10(5):751-65.

22. Welsh TJ, van der Wardt V, Ojo G, Gordon AL, Gladman JR. Anticholinergic drug burden tools/scales and adverse outcomes in different clinical settings: a systematic review of reviews. Drugs & Aging. 2018; 35(6):523-38.

23. Coupland CAC, Hill T, Dening T, Morriss R, Moore M, Hippisley‐Cox J. Anticholinergic drug exposure and the risk of dementia: A nested case‐control study. JAMA Internal Medicine. 2019; 179(8):1084-93.

24. Andre L, Gallini A, Montastruc F, Montastruc JL, Piau A, Lapeyre-Mestre M, et al. Association between anticholinergic (atropinic) drug exposure and cognitive function in longitudinal studies among individuals over 50 years old: a systematic review. European journal of clinical pharmacology. 2019; 75(12):1-14.

25. Zhang XC, Farrell N, Haronian T, Hack J. Postoperative anticholinergic poisoning: concealed complications of a commonly used medication. The Journal of emergency medicine. 2017; 53(4):520-3.

26. Duran CE, Azermai M, Vander Stichele RH. Systematic review of anticholinergic risk scales in older adults. European journal of clinical pharmacology. 2013; 69(7):1485-96.

27. Soulaidopoulos S, Sinakos E, Dimopoulou D, Vettas C, Cholongitas E, Garyfallos A. Anticholinergic syndrome induced by toxic plants. World Journal of Emergency Medicine. 2017; 8(4):297

28. Remillard AJ. A pharmacoepidemiological evaluation of anticholinergic prescribing patterns in the elderly. Pharmacoepidemiology and drug safety. 1996; 5(3):155-64.

29. Hall RCW, Chapman MJ. Anticholinergic syndrome: presentations, etiological agents, differential diagnosis, and treatment. Clinical Geriatrics. 2009; 17(11):22-8.

30. Orhan O, Senoglu N, Bagcıoglu E, Demirkan H. Central anticholinergic syndrome associated with atropine: case report. Anatol J Clin Investig. 2008; 2:45-6.

31. Madden K, Hussain K, Tasker RC. Anticholinergic medication burden in pediatric prolonged critical illness: A potentially modifiable risk factor for delirium. Pediatric Critical Care Medicine. 2018; 19(10):917.

32. Jacquia F, Kisby C, Wu JM, Geller EJ. Impact of anticholinergic load on bladder function. International Urogynecology Journal. 2015; 26(4):545-9.

33. Salahudeen MS, Duffull SB, Nishtala PS. Anticholinergic burden quantified by anticholinergic risk scales and adverse outcomes in older people: a systematic review. BMC geriatrics. 2015; 15(1):1-14.

34. Boustani M, Campbell N, Munger S, Maidment I, Fox C. Impact of anticholinergics on the aging brain: a review and practical application. Aging Health.2008; 4:311-20.

35. Watanabe S, Fukatsu T, Kanemoto K. Risk of hospitalization associated with anticholinergic medication for patients with dementia. Psychogeriatrics. 2018; 18(1):57-63.

36. Lozano-Ortega G, Johnston KM, Cheung A, Wagg A, Campbell NL, Dmochowski, RR, et al. A review of published anticholinergic scales and measures and their applicability in database analyses. Archives of gerontology and geriatrics. 2020; 87:103885. https://doi.org/10.1016/j.archger.2019.05.010

37. Carnahan RM, Lund BC, Perry PJ, Pollock BG, Gulp KR. The anticholinergic drug scale as a measure of drug‐related anticholinergic burden: Associations with serum anticholinergic activity. Journal of Clinical Pharmacology. 2006; 46(12):1481-6.

38. Rudolph JL, Salow MJ, Angelini MC, McGlinchey RE. The anticholinergic risk scale and anticholinergic adverse effects in older persons. Archives of Internal Medicine. 2008; 168(5):508-13.

39. Mulsant BH, Pollock BG, Kirshner M, Shen C, Dodge H, Ganguli M. Serum anticholinergic activity in a community-based sample of older adults: relationship with cognitive performance. Arch Gen Psychiatry. 2003; 60(2):198-203.

40. Bishara D, Scott C, Stewart R, Taylor D, Harwood D, Codling D, et al. Safe prescribing in cognitively vulnerable patients: the use of the anticholinergic effect on cognition (AEC) tool in older adult mental health services. BJPsych bulletin. 2020; 44(1):26-30.

41. Broderick ED, Metheny H, Crosby B. Anticholinergic Toxicity. [Updated 2020 Nov 23]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK534798/

42. Bortnik DI, Dmytriiev DV. Tsentralnyi antykholinerhichnyi syndrom (CAS) v anesteziolohii: ohliad literatury [Central anticholinergic syndrome (CAS) in аnesthesiology: a narrative review]. Journal of perioperative medicine. 2019; 2(1):22-5. (Ukrainian)

43. Parisi P, Francia A. A female with central anticholinergic syndrome responsive to neostigmine. Pediatric neurology. 2000; 23(2);185-7.

44. Rasimas JJ, Sachdeva KK, Donovan JW. Revival of an antidote: bedside experience with physostigmine. Toxicology Communications. 2018; 2(1):85-101.

45. Arens AM, Kearney T. Adverse effects of physostigmine. J. Med. Toxicol. 2019; 15(3):184-91.

46. Oros MM. The use of parenteral forms of ipidacrine in the treatment of the central and peripheral nervous system diseases. International neurological journal. 2018; 100(6):23-6.

47. Sarychev LP, Starchenko II, Savchenko RB, Sarychev YV, Pustovoit HL. Kliniko-morfolohichne obhruntuvannia likuvalnoi taktyky u khvorykh na dobroiakisnu hiperplaziiu peredmikhurovoi zalozy [Clinical and morphological justification of treatment tactics in patients with benign prostatic hyperplasia]. Urolohyia. 2020; 94(3): 237-8. (Ukrainian)
Опубліковано
2021-03-21
Як цитувати
Savchenko, R. (2021). КУМУЛЯТИВНИЙ ХОЛІНОЛІТИЧНИЙ ЕФЕКТ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(1), 188-193. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.1.188