ОСОБЛИВОСТІ КОМОРБІДНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ТА КОГНІТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З МНОЖИННИМ (РОЗСІЯНИМ) СКЛЕРОЗОМ

  • S.P. Moskovko Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова
  • G.S. Moskovko Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова
  • M.I. Andriievska Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова
  • Ya.V. Spivak Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова
Ключові слова: множинний (розсіяний) склероз, когнітивна функція, біль, коморбідність

Анотація

В даній роботі було проведено огляд наукових джерел про множинний (розсіяний) склероз, проаналізовано останні дані про особливості когнітивної дисфункції та коморбідний больовий синдром у пацієнтів з множинним (розсіяним) склерозом. Множинний (розсіяний) склероз належить до групи хронічних прогресуючих демієлінізуючих захворювань із переважним ураженням центральної нервової системи. Він вражає понад 2,5 мільйона людей у всьому світі і вважається одним із найбільш інвалідизуючих неврологічних розладів. Симптоматика варіює від фізичних симптомів, включаючи втрату зору, спастику, дисфункцію сечового міхура та кишечника, проблеми з ходьбою та рівновагою, втому та біль до таких психічних проблем, як когнітивні порушення, депресія та тривога. Значний вплив на якість життя пацієнтів з множинним (розсіяним) склерозом мають коморбідні стани. Це породжує значний науковий інтерес, оскільки їх наявність може спричинити затримку діагностики, змінити прогресування неврологічного дефіциту, знизити фізичну діяльність та посилити вираженість симптомів основного захворювання. Одним з найчастіших коморбідних станів, що супроводжують множинний (розсіяний) склероз, є біль. Поширеність больового синдрому складає від 29% до 86%. Певна когорта пацієнтів відзначає біль як один з перших симптомів множинного склерозу. Також при лікуванні та діагностиці множинного (розсіяного) склерозу у більшості випадків не береться до уваги стан когніції, яка завжди супроводжує пацієнта у вигляді когнітивних розладів різного ступеня важкості. Під когнітивною функцією розуміють найбільш складні механізми, за допомогою яких виконується процес раціонального пізнання навколишнього середовища та взаємодія з ним. Щоб оцінити стан когніції, можуть допомогти як серія когнітивного тестування при множинному склерозі, так і оцінка атрофії сірої речовини при МРТ-дослідженні. Також допоміжним методом діагностики є транскраніальна магнітна стимуляція, за допомогою якої можна створити модель картування кори головного мозку, використавши викликані моторні потенціали. Таким чином аналіз літератури показав, що досі не вивченими є питання впливу коморбідності та когнітивної дисфункції на перебіг множинного склерозу, зв’язку початку множинного склерозу з коморбідними станами, кореляцією неврологічного дефіциту з когнітивною здатністю пацієнтів.

Посилання

1. World Health Organization (2006) Neurological disorders: public health challenges. WHO Press, World Health Organization, 20 Avenue Appia, 1211 Geneva 27, Switzerland. https://www.who. int/mental_health/publications/neurological_disorders_ph_chall enges/en/. Accessed 1 Oct 2019.

2. Gelfand JM Chapter 12 - Multiple sclerosis: diagnosis, dif- ferential diagnosis, and clinical presentation. In: Goodin DS (ed) Handbook of clinical neurology, vol 122. Elsevier, Amsterdam, 2014. P. 269–290.

3. Newland PK, Lorenz R, Budhathoki C, Jensen MP The presence of symptoms with comorbid conditions in individuals with multiple sclerosis (MS). Clin Nurs Res. 2015; 25(5):532–548. https://doi.org/10.1177/1054773815592817

4. Fiest KM, Fisk JD, Patten SB, Tremlett H, Wolfson C, Warren S, McKay KA, Berrigan L, Marrie RA Comorbidity is asso- ciated with pain-related activity limitations in multiple sclerosis. Mult Scler Relat Disord. 2015; 4(5):470–476.

5. Fiest KM, Fisk JD, Patten SB, Tremlett H, Wolfson C, Warren S, McKay KA, Berrigan LI, Marrie RA Fatigue and comor- bidities in multiple sclerosis. Int J MS Care. 2016; 18(2):96–104.

6. Marrie RA, Miller A, Sormani MP, Thompson A, Waubant E, Trojano M, O’Connor P, Reingold S, Cohen JA, For the attend- ees of the International Workshop on Comorbidity in Multiple S The challenge of comorbidity in clinical trials for multiple sclerosis. Neurology. 2016; 86(15):1437–1445. https://doi.org/10.1212/ WNL.0000000000002471.

7. Marrie RA Comorbidity in multiple sclerosis: implications for patient care. Nat Rev Neurol 2017 13:375. https://doi.org/10.1038/ nrneurol.2017.33

8. Newland PK, Lorenz R, Budhathoki C, Jensen MP The presence of symptoms with comorbid conditions in individuals with multiple sclerosis (MS). Clin Nurs Res. 2015; 25(5):532–548. https://doi.org/10.1177/1054773815592817

9. Berrigan LI, Fisk JD, Patten SB, Tremlett H, Wolfson C, Warren S, Fiest KM, McKay KA, Marrie RA, For the CIHR Team in the Epidemiology Impact of Comorbidity on Multiple Scle- rosis (ECoMS) Health-related quality of life in multiple sclerosis: direct and indirect effects of comorbidity. Neurology. 2015; 86(15):1417–1424. https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000 002564

10. McKay KA, Tremlett H, Fisk JD, Zhang T, Patten SB, Kastrukoff L, Campbell T, Marrie RA, CIHR Team in the Epidemiology and Impact of Comorbidity on Multiple Sclerosis Psychiatric comorbidity is associated with disability progression in multiple sclerosis. Neurology. 2018; 90(15):e1316–e1323. https://doi.org/10. 1212/WNL.0000000000005302

11. Kowalec K, McKay KA, Patten SB, Fisk JD, Evans C, Tremlett H, Marrie RA, CIHR Team in Epidemiology and Impact of Comorbidity on Multiple Sclerosis (ECoMS) Comorbidity increases the risk of relapse in multiple sclerosis: a prospective study. Neurology. 2017; 89(24):2455–2461. https://doi.org/10.1212/ WNL.0000000000004716

12. Berrigan LI, Fisk JD, Patten SB, Tremlett H, Wolfson C, Warren S, Fiest KM, McKay KA, Marrie RA, CIHR Team in the Epidemiology and Impact of Comorbidity on Multiple Sclerosis (ECoMS) Health-related quality of life in multiple sclerosis: direct and indirect effects of comorbidity. Neurology. 2016; 86(15):1417– 1424. https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000002564

13. Marrie RA, Elliott L, Marriott J, Cossoy M, Blanchard J, Leung S, Yu N Effect of comorbidity on mortality in multiple sclero- sis. Neurology. 2015; 85(3):240–247. https://doi.org/10.1212/WNL. 0000000000001718

14. Marrie RA, Elliott L, Marriott J, Cossoy M, Tennakoon A, Yu N Comorbidity increases the risk of hospitalizations in multi- ple sclerosis. Neurology. 2015; 84(4):350–358. https://doi.org/10.1212/ WNL.0000000000001187

15. 15. Thormann A, Koch-Henriksen N, Laursen B, Sørensen PS, Magyari M. Inverse comorbidity in multiple sclerosis: findings in a complete nationwide cohort. Mult Scler Relat Disord. 2016; 10:8. doi: 10.1016/j.msard.2016.10.008

16. Chou IJ, Kuo CF, Tanasescu R, Tench CR, Tiley CG, Constantinescu CS, et al. Comorbidity in multiple sclerosis: its temporal relationships with disease onset and dose effect on mortality. Eur J Neurol. 2020; 27:105–12. doi: 10.1111/ene.14040

17. 17. Thormann A, Sørensen PS, Koch-Henriksen N, Laursen B, Magyari M. Comorbidity in multiple sclerosis is associated with diagnostic delays and increased mortality. Neurology. 2017; 89:4508. doi: 10.1212/WNL.0000000000004508

18. Melinda Magyari, Per Soelberg Sorensen. Comorbidity in Multiple Sclerosis. Front Neurol. 2020; 11: 851.doi: 10.3389/fneur.2020.00851

19. O'Connor AB, Schwid SR, Herrmann DN, Markman JD, Dworkin RH. Pain associated with multiple sclerosis: systematic review and proposed classification. Pain. 2008;137(1):96–111.

20. Warnell P. The pain experience of a multiple sclerosis population: a descriptive study. Axone. 1991;13(1):26–8.

21. Stenager E, Knudsen L, Jensen K. Acute and chronic pain syndromes in multiple sclerosis. Acta Neurol Scand. 1991;84:197–200.

22. Indaco A, Iachetta C, Nappi C, Socci L, Carrieri PB. Chronic and acute pain syndromes in patients with multiple sclerosis. Acta Neurol (Napoli) 1994;16:97–102.

23. Kalia LV, O’Connor PW. Severity of chronic pain and its relationship to quality of life in multiple sclerosis. Mult Scler. 2005;11:322–7.

24. Waldemar Brola, Krystyna Mitosek-Szewczyk, Józef Opara Symptomatology and pathogenesis of different types of pain in multiple sclerosis Neurol Neurochir Pol. 2014;48(4):272-279. DOI: 10.1016/j.pjnns.2014.07.009

25. Kalia LV, O'Connor PW. Severity of chronic pain and its relationship to quality of life in multiple sclerosis. Multiple Scler. 2005;11(3):322–7.

26. Khan F, Pallant J. Chronic pain in multiple sclerosis: prevalence, characteristics, and impact on quality of life in an Australian community cohort. J Pain. 2007;8(8):614–23

27. Kwolek A, Śpiewak D. Ból w stwardnieniu rozsianym. Badania własne. Post Reh. 1998;12:173–83.

28. Hans-Klaus Goischke. Comorbidities in multiple sclerosis-a plea for interdisciplinary collaboration to improve the quality of life of MS patients. Degener Neurol Neuromuscul Dis. 2019; Jun. doi: 10.2147/DNND.S204555

29. Shipton EE, Shipton EA. Vitamin D deficiency and pain: clinical evidence of low levels of vitamin D and supplementation on chronic pain states. Pain Ther. 2015;4:67–87. doi:10.1007/ s40122-015-0036-8

30. Gaikwad M, Vanlint S, Moseley GL. Factors associated with vita- min D testing, deficiency, intake, and supplementation in patients with chronic pain. J Diet Suppl. 2017; (Epub ahead of print). doi:10.1080/19390211.2017.1375060

31. Von Kanel R, Muller-Hartmannsgruber V, Kokinogenis G, et al. Vitamin D and central hypersensitivity in patients with chronic pain. Pain Med. 2014. doi:10.1111/pme.12454

32. Khan F, Pallant J. Chronic pain in multiple sclerosis: prevalence, characteristics, and impact on quality of life in an Australian community cohort. J Pain. 2007;8(8):614–23

33. Solaro C, Trabucco E, Messmer Ucelli M. Pain and multiple sclerosis: pathophysiology and treatment. Curr Neurol Neurosci Rep. 2013;13(1):320–9.

34. Truini A, Galeotti F, Le Cesa S, Di Rezze S, Biasiotta A, Di Stefano G, et al. Mechanisms of pain in multiple sclerosis: a combined clinical and neurophysiological study. Pain. 2012;153:2048–54.

35. Selmaj K. Stwardnienie rozsiane. Poznań: Wydawnictwo Medyczne Termedia; 2006. 326p.

36. Truini A, Barbanti P, Pozzilli C, Cruccu G. A mechanism- based classification of pain in multiple sclerosis. J Neurol. 2013;260(2):351–67.].

37. World Health Organization. International classification of functioning, disability, and health: ICF. Geneva: WHO; 2001. 93p.

38. Gustavsen MW, Celius EG, Winsvold BS,Moen SM, Nygaard GO, Berg-Hansen P, Lie BA, Zwart JA, Harbo HF. Migraine and frequent tension-type headache are not associated with multiple sclerosis in a Norwegian case-control study. Mult Scler J Exp Transl Clin. 2016 Dec; 2:2055217316682976. https://doi.org/10.1177/2055217316682976)

39. Compston N, McAlpine D. Some aspects of the natural history of disseminated sclerosis. Q J Med. 1952;21:135–67.

40. Tegeler CH, Bell RD. Vascular headache. Otolaryngol Clin North Am. 1987 Feb;20(1):65-82. PMID: 3550596.

41. Freedman MS, Gray TA. Vascular headache: a presenting symptom of multiple sclerosis. Can J Neurol Sci. 1989;16: 63–6.

42. Villani V, De Giglio L, Sette G, et al. Determinants of the severity of comorbid migraine in multiple sclerosis. Neurol Sci. 2012;33 (6):1345–1353. doi:10.1007/s10072-012-1119-5

43. Pakpoor J, Handel AE, Giovannoni G, et al. Meta-analyses of the relationship between multiple sclerosis and migraine. PLoS One. 2012;7(9):e45295. doi:10.1371/journal.pone.0045295

44. Gelfand AA, Gelfand JM, Goadsby PJ. Migraine and multiple sclerosis: epidemiology and approach to treatment. Mult Scler Relat Disord. 2013;2(2):73–79. doi:10.1016/j.msard.2012.10.003

45. Husain F, Pardo G, Rabadi M. Headache and its management in patients with multiple sclerosis. Curr Treat Options Neurol. 2018 Mar;20(4):10. https://doi.org/10.1007/s11940-018-0495-4

46. Kowalec K, McKay KA, Patten SB, Fisk JD, Evans C, Tremlett H, et al. Comorbidity increases the risk of relapse in multiple sclerosis. Neurology. (2017) 89:2455–61 doi: 10.1212/WNL.0000000000004716

47. Hryhorova IA, Sokolova LI ta in.; za red. I.A Hryhorovoyi, L.I Sokolovoyi. Nevrolohiya [Neurology]. K.:VSV “Medytsyna”, 2014. 640 s. (Ukrainian)

48. Lin G-Y, Wang C-W, Chiang T, Peng G-S, Yang F-C. Multiple sclerosis presenting initially with a worsening of migraine symptoms. J Headache Pain. 2013; 14:70-6.

49. Cruccu G, Finnerup NB, Jensen TS, Scholz J, Sindou M, Svensson P, Treede RD, Zakrzewska JM, Nurmikko T (2016) Trigeminal neuralgia: new classification and diagnostic grading for practice and research. Neurology 87:220–228

50. Martin S, Teo M, Suttner N.. The effectiveness of percutaneous balloon compression in the treatment of trigeminal neuralgia in patients with multiple sclerosis. J Neurosurg. 2015; 123: 1507– 1511

51. Hyun JW, Jang H, Yu J, Park NY, Kim SH, Huh SY, Kim W, Park MS, Oh J, Park KD, Kim HJ. Comparison of Neuropathic Pain in Neuromyelitis Optica Spectrum Disorder and Multiple Sclerosis. J Clin Neurol. 2020 Jan;16(1):124-130. doi: 10.3988/jcn.2020.16.1.124.)

52. Costello K et al., he use of disease-modifying therapies in multiple sclerosis: principles and current evidence, 2014. an de Pavert SHP, Muhlert N, Sethi V, et al. DIR-visible grey matter lesions and atrophy in multiple sclerosis: partners in crime? J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2015;87(5):461-467

53. Thompson AJ, Banwell BL, Barkhof F, et al. Diagnosis of multiple sclerosis: 2017 revisions of the McDonald criteria. Lancet Neurol. 2018 Feb;17(2):162-73.

54. van de Pavert SHP, Muhlert N, Sethi V, et al. DIR-visible grey matter lesions and atrophy in multiple sclerosis: partners in crime? J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2015;87(5):461-467.

55. Zakharov VV, Voznesenskaya TG. Nervno-psikhicheskiye narusheniya: diagnosticheskiye testy [Neuropsychic disorders: diagnostic tests]. M.: MEDpress-inform, 2013. – 320 s.: il. ISBN 978-5-98322-939-6

56. De Stefano N, Airas L, Grigoriadis N, et al. Clinical relevance of brain volume measures in multiple sclerosis. CNS Drugs. 2014;28(2):147-156.

57. Gold R, Wolinksy JS, Amato MP, Comi G. Evolving expectations around early management of multiple sclerosis. Ther Adv Neurol Disord. 2010;3(6):351-367.

58. Comi G, Radaelli M, Soelberg Sørensen P. Evolving concepts in the treatment of multiple sclerosis. Lancet. 2017;389(10076):1347-1356.

59. Giovannoni G, Butzkueven H, Dhib-Jalbut S, et al. Brain health: time matters in multiple sclerosis. Mult Scler Relat Disord. 2016;9(suppl 1):S5-S48

60. Costello K, Halper J, Kalb R, Skutnik L, Rapp R; Multiple Sclerosis Coalition. The use of disease-modifying therapies in multiple sclerosis: principles and currentevidence.http://www.nationalmssociety.org/getmedia/5ca284d3‑fc7c‑4ba5‑b005‑ab537d495c3c/DMT_Consensus_MS_Coalition_color. Published July 2014. Updated September 2018. Accessed February 19, 2019.

61. Fisher E, Lee J-C, Nakamura K, Rudick RA. Gray matter atrophy in multiple sclerosis: a longitudinal study. Ann Neurol. 2008;64(3):255-265.

62. Eshaghi A, Prados F, Brownlee WJ, et al; on behalf of the MAGNIMS study group. Deep gray matter volume loss drives disability worsening in multiple sclerosis. Ann Neurol. 2018;83(2):210-222.

63. Zipoli V, Goretti B, Hakiki B, et al. Cognitive impairment predicts conversion to multiple sclerosis in clinically isolated syndromes. Mult Scler. 2010;16(1):62-67.

64. Glanz BI, Healy BC, Hviid LE, Chitnis T, Weiner HL. Cognitive deterioration in patients with early multiple sclerosis: a 5-year study. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2012;83(1):38-43.

65. Wallin MT, Wilken JA, Kane R. Cognitive dysfunction in multiple sclerosis: assessment, imaging, and risk factors. J Rehabil Res Dev. 2006;43(1):63-72.

66. Calabrese M, Rinaldi F, Grossi P, Gallo P. Cortical pathology and cognitive impairment in multiple sclerosis. Expert Rev Neurother. 2011;11(3):425-432.

67. Popescu BFG, Pirko I, Lucchinetti CF. Pathology of multiple sclerosis: where do we stand? Continuum (Minneap Minn). 2013;19(4):901-921.

68. Crespy L, Zaaraoui W, Lemaire M, et al. Prevalence of grey matter pathology in early multiple sclerosis assessed by magnetization transfer ratio imaging. PLoS One. 2011;6(9):1-6. doi:10.1371/journal.pone.0024969

69. Calabrese M, Poretto V, Favaretto A, et al. Cortical lesion load associates with progression of disability in multiple sclerosis. Brain. 2012;135(10):2952-2961.

70. Calabrese M, Rocca MA, Atzori M, et al. A 3-year magnetic resonance imaging study of cortical lesions in relapse-onset multiple sclerosis. Ann Neurol. 2010;67(3):376-383.

71. Geurts JJG, Calabrese M, Fisher E, Rudick RA. Measurement and clinical effect of grey matter pathology in multiple sclerosis. Lancet Neurol. 2012;11(12):1082-1092.

72. Enzinger C, Fazekas F. Measuring gray matter and white matter damage in MS: why this is not enough. Front Neurol. 2015;6(56):1-4. doi:10.3389/fneur.2015.00056

73. Roosendaal SD, Bendfeldt K, Vrenken H, et al. Grey matter volume in a large cohort of MS patients: relation to MRI parameters and disability. Mult Scler. 2011;17(9):1098-1106.

74. Eshaghi A, Marinescu RV, Young AL, et al. Progression of regional grey matter atrophy in multiple sclerosis. Brain. 2018;141(6):1665-1677.

75. Learn about the roles of white and grey matter in managing multiple sclerosis and related brain atrophy | GreyandwhiteMS.com https://www.greyandwhitems.com/

76. Lefaucheur JP. Transcranial magnetic stimulation. Handb Clin Neurol. 2019;160:559-580. doi: 10.1016/B978-0-444-64032-1.00037-0. PMID: 31277876.
Опубліковано
2020-12-30
Як цитувати
Moskovko, S., Moskovko, G., Andriievska, M., & Spivak, Y. (2020). ОСОБЛИВОСТІ КОМОРБІДНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ТА КОГНІТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З МНОЖИННИМ (РОЗСІЯНИМ) СКЛЕРОЗОМ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 20(4), 216-224. https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.4.216