ФАКТ ВСТАНОВЛЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ДЛЯ ЖИТТЯ ПІШОХІДНОЇ ТРАВМИ ПРИ СУДОВО-МЕДИЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ

  • V.K. Sokol Kharkiv National Medical University, Ukraine
  • V.A. Kolesnichenko Kharkiv National University named after V.N. Karazin, Ukraine
Ключові слова: пішохідна травма, низькоенергетичні переломи проксимального відділу стегна, судово-медична експертиза.

Анотація

Судово-медичні аспекти низькоенергетичної пішохідної травми досліджені недостатньо. Мета - вивчити судово-медичні критерії встановлення механізму травми при низькоенергетичних переломах нижніх кінцівок. Матеріал і методи. Матеріал дослідження - 347 актів судово-медичних експертиз потерпілих з переломами нижніх кінцівок, виконаних в Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи за період лютий - червень 2018 р. Методи дослідження - ретроспективний аналіз, описова статистика. Результати. Частота низькоенергетичної пішохідної травми склала 0,9%. Цей вид дорожньо-транспортної травми зареєстрований у осіб віком 78-88 років внаслідок ймовірного наїзду задньою частиною легкового автомобіля з утворенням тілесних ушкоджень у вигляді закритих переломів проксимального відділу стегнової кістки. Причина та механізм цих травм не були встановлені в зв'язку з пізнім проведенням первинної судово-медичної експертизи, неповними даними в медичній документації щодо клінічних ознак травматичних ушкоджень шкірних покривів постраждалих під час первинного огляду, непереконливими результатами криміналістичних експертиз одягу і взуття і малоінформативними даними автотехнічної експертизи. Висновки. При судово-медичній експертизі низькоенергетичної пішохідної травми встановлення травматичних ушкоджень шкірних покривів на стороні падіння і на контралатеральної стороні - місці першого контакту з автомобілем - дозволяє встановити факт наїзду і давність пошкодження.

Посилання

1. Krivda GF, Voychenko VV, Mishalov VD, Gurov AM, Filipchuk OV, Golubovich LL, et al. Sovremennoye sostoyaniye i novyye tendentsii sudebno-meditsinskoy ekspertizy avtomobilnoy travmy [The current state and new trends in the forensic medical examination of a car injury]. Sud-med ekspert. 2017; 2: 7-11. (Russian)

2. Chang F-R, Huang H-L, Schwebel DC, Chan AHS, Hu G-Q. Global road traffic injury statistics: Challenges, mechanisms and solutions (Mini-Review). Chinese J Traumat. 2020; 23(4): 216-218. https://doi.org/10.1016/j.cjtee.2020.06.001

3. Balan LC. Mechanisms for the Production of Injuries in the Case of Road Traffic Accidents. Adv Social Scie, Educ Human Res. 2018; 211: 128-131.

4. Wurdemann FS, Smeeing DPJ, Ferree S, Nawijn F, Verleisdonk EJMM, Leenen LPH, et al. Differentiation in an inclusive trauma system: allocation of lower extremity fractures. World J Emerg Surg. 2018; 13: 18 https://doi.org/10.1186/s13017-018-0178-1

5. Goodwin B, Chirvi S, Pintar FA. Injury Mechanisms in Traffic Accidents. In: Müller B, Wolf S, Eds. Handbook of Human Motion. Springer: Amsterdam, 2017. P. 1-37. DOI: 10.1007/978-3-319-30808-1_93-1

6. Plevinskis PV. Iskhodnyye dannyye i algoritm raboty ekspertov pri provedenii kompleksnykh sudebno-meditsinskikh i trasportno-trassologicheskikh ekspertiz v sluchayakh nayezda avtomobilya na peshekhoda [Initial data and the algorithm of the experts' work in carrying out complex forensic medical and transport-traceability examinations in cases of a car hitting a pedestrian]. Sud-med ekspert. 2013; 3: 8-11. (Russian)

7. Kiselevich IV, Demidova VM, Belyayev MV. Transportno-trasologicheskaya ekspertiza [Transport and traceological expertise]. Ucheb posobiye dlya vuzov. M: Izdatelstvo Yurayt; 2018. 126 s. (Russian)

8. Curtis EM, Van dVR, Moon RJ, Jp VDB, Geusens P, De VF, et al. Epidemiology of fractures in the United Kingdom 1988–2012: Variation with age, sex, geography, ethnicity and socioeconomic status. Bone. 2016; 87: 19–26. https://doi.org/10.1016/j.bone.2016.03.006

9. Jpw B, Bell JE, Cantu RV, Wang Q, Mcdonough CM, Carmichael D, et al. Second fractures among older adults in the year following hip, shoulder, or wrist fracture. Osteoporos Int. 2016; 27: 1–9.

10. Innocenti M, Civinini R, Carulli C, Matassi F. Proximal femural fractures: epidemiology. Clin Cases Miner Bone Metab. 2009; 6(2): 117–119.

11. Backera HC, Wub CH, Maniglio M, Wittekindta S, Hardt S, Perka C. Epidemiology of proximal femoral fractures. J Clin Orthop Trauma. 2020: 20: 6. https://doi.org/10.1016/j.jcot.2020.07.001

12. Qi Wang, Xiao-Hua Gu, Xi Li, Jian-Hong Wu, Yu-Feng Ju, Wei-Jie Huang, Qiu-Gen Wang. Management of Low-Energy Basicervical Proximal Femoral Fractures by Proximal Femoral Nail Anti-Rotation. Orthop Surg. 2019; 11: 1173–1179. DOI: 10.1111/os.12579

13. Broderick JM, Bruce-Brand R, Stanley E, Mulhall KJ. Osteoporotic hip fractures: the burden of fixation failure. ScientificWorld J. 2013; 2013: 515197.

14. Hahnhaussen J, Hak DJ, MD, Weckbach S, Ertel W, Stahel PF. High-Energy Proximal Femur Fractures in Geriatric Patients: A Retrospective Analysis of Short-Term Complications and In-Hospital Mortality in 32 Consecutive Patients. Geriat Orthop Surg Rehab. 2011; 2(5-6): 195-202. DOI: 10.1177/2151458511427702

15. Nithin S, Manjunath P, Dhanesh. Study of Clinical and Functional Outcome of Unstable Trochanteric and Subtrochanteric Fractures Managed With Proximal Femoral Nail in Elderly. Ortho & Rheum Open Access. 2017; 7 (3): 555711. DOI: 10.19080/OROAJ.2017.06.555711

16. Cohen H, Kugel C, May H, Medlej B, Stein D, Slon V, et al. The impact velocity and bone fracture pattern: Forensic perspective. Forens Scie Int. 2016; 266: 54-62. https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2016.04.035

17. Levulyte L, Baranyai D, Sokolovskij E, Torok A. Pedestrian’s role in road accident. Int J Traffic Transport Eng. 2017; 7(3): 328-341. DOI: http://dx.doi.org/10.7708/ijtte.2017.7(3).04

18. Plevinskis PV. Osoblyvosti travmuvannia pishokhoda zadnoiu chastinoiu avtomobilia u sudovo-medychnii praktytsi [Features of pedestrian injury to the rear of the car in forensic practice]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Visnyk VDNZU Ukraiinska medychna stomatolohichna akademiia. 2017; 17(1): 175-178. (Ukrainian)

19. Lychman TV, Lehedza AV, Dubrovska OM. Do pytannia obiektyvizatsii vyznachennia davnosti utvorennia syntsiv [On the question of objectification of determining the age of bruising]. Sud-med ekspert. 2013; 1: 68-71. (Ukrainian)

20. Puzova AI. Pruglo OA. Nekotoryye aspekty opredeleniya srokov davnosti telesnykh povrezhdeniy pri osvidetelstvovanii zhivykh lits [Some aspects of determining the limitation period for bodily injury when examining living persons]. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal. 2016; 5: 52-56. (Russian)

21. Helm T, Birb C, Chilstrom M, Claudius I. Ultrasound characteristics of bruises and their correlation to cutaneous appearance. Forens Scie Int. 2016; 266: 160-163. https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2016.05.022
Опубліковано
2020-12-30
Як цитувати
Sokol, V., & Kolesnichenko, V. (2020). ФАКТ ВСТАНОВЛЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ДЛЯ ЖИТТЯ ПІШОХІДНОЇ ТРАВМИ ПРИ СУДОВО-МЕДИЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 20(4), 151-156. https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.4.151