ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АЛЕРГЕНІМУНОТЕРАПІЇ У ПАЦІЄНТІВ З АЛЕРГІЧНИМ РИНІТОМ

  • S.O. Zubchenko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ключові слова: алергічний риніт, алергенімунотерапія, молекулярна діагностика, оцінка ефективності.

Анотація

Алергенімунотерапія належить до числа ефективних способів лікування багатьох алергічних хвороб. Принцип алергенімунотерапії полягає у досягненні толерантності до причинних алергенів. Ефективність алергенімунотерапії залежить від правильного діагностичного підходу, якості вакцини та комплаєнсу пацієнта тощо. Проаналізовано ефективність алергенімунотерапії з використанням сублінгвального і субкутанного способів введення у пацієнтів з алергічним ринітом. Групу дослідження склали 236 пацієнтів з алергічним ринітом, 126 (53,4%) жінок і 110 (46,6%) чоловіків, віком 32,6±2,4 років. Виконували клініко-лабораторні обстеження, інструментальні, цитологічні, специфічні алергологічні дослідження (загальний IgG4, шкірні прик-тести, молекулярні дослідження ALEX. Ефективність алергенімунотерапії оцінювали за допомогою комбінованої оцінки симптомів і потреби у медикаментах. За результатами шкірних прик-тестів визначено: у 163 (69,0%) – полісенсибілізація, в 61 (25,8%) осіб – моносенсибілізація, у 12 (5,2%) шкірні прик-тести були від’ємними. Компонентні дослідження ALEX виконали 52 осіб. Визначено, що найпоширенішими мажорними компонентами були Phl p 1, 69,2%, Lol p 1, 57,7%, Der f 2, 48,1%, Der p 2, 42,3%, Bet v 1, 34,6%. У 9 (17,3%) пацієнтів виявлені мінорні компоненти Phl p 7, Phl p 12. За даними молекулярних досліджень, прогностична ефективність алергенімунотерапії визначена як висока у 41 осіб, і середня - в 9 осіб. Алергенімунотерапію проводили 86 пацієнтам з АР: 37 осіб – сублінгвальним, 49 осіб – субкутанним способами. Визначено достовірне зниження показників загальної оцінки симптомів, медикаментозної потреби та комплексної оцінки, що не залежали від способу введення алерговакцини. Порівняльний аналіз рівнів загального IgG4 до та на третьому році алергенімунотерапії продемонстрував лише тенденцію до підвищення (р=0,492). Висновки. Компонентний метод діагностики має велике значення у виборі стратегії лікування пацієнтів з алергопатологією і прогнозу ефективності алергенімунотерапії. Алергенімунотерапія незалежно від способів її введення демонструвала високу клінічну ефективність у пацієнтів з алергічним ринітом, що підтверджувалось критеріями комбінованого оцінювання. Визначення рівнів загальних IgG4 не несуть достовірної діагностичної значимості як біомаркерів імунологічної відповіді на алергенімунотерапію.

Посилання

1. Bae JM, Choi YY, Park CO, Chung KY, Lee KH. Efficacy of allergen-specific immunotherapy for atopic dermatitis: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J Allergy Clin Immunol. 2013; 132(1): 110-117.

2. Calderon M, Cardona V, Demoly P. EAACI 100 Years of Immunotherapy Experts Panel. One hundred years of allergen immunotherapy European Academy of Allergy and Clinical Immunology celebration: review of unanswered questions. Allergy. 2012; 67: 462-76.

3. Vorobeva OV, Gushchin IS. Razvitie metoda allergen¬spetsificheskoy immunoterapii v 20-60-kh godakh XX veka - do obnaruzheniya IgE [The development of the method of allergen-specific immunotherapy in the 20-60s of the XX century - before the detection of IgE]. Ros Allergol Zhurn. 2011; 2: 3-12. (Russian)

4. Choi JS, Ryu HR, Yoon CH, Kim JH, Baek JO, Roh JY, et al. Treatment of patients with refractory atopic dermatitis sensitized to house dust mites by using sublingual allergen immunotherapy. Ann Dermatol. 2015; 27(1): 82-86.

5. Curin M, Garib V, Valenta R. Single recombinant and purified major allergens and peptides: how they are made and how they change allergy diagnosis and treatment. Ann Allergy Asthma Immunol. 2017; 119: 201-9.

6. Harwanegg C, Hiller R. Protein microarrays for the diagnosis of allergic diseases: State-of-the-art and future development. Clin Chem Lab Med. 2005; 43(12): 1321-6.

7. Vorobeva OV, Gushchin IS. Molekulyarno-biologicheskie osnovy allergen-spetsificheskoy immunoterapii [Molecular biological basis of allergen-specific immunotherapy]. Vestnik biotekhnologii i fiziko-khimicheskoy biologii im YuA Ovchinnikova. 2011; 7(3): 54-71. (Russian)

8. Compalati E, Passalacqua GW, Bonini E, Compalati G. The efficacy of sublingual immunotherapy for house dust mites respiratory allergy: results of a GA2lEN meta-analysis. Allergy. 2009; 64 (11): 1570-9.

9. Norman PhS. A review of immunotherapy. Allergy. 2007; 33(2): 62-70.

10. Allakhverdieva LI, Salim-zade GE. Algoritm otbora patsientov i monitoring effektivnosti allergen-spetsificheskoy immunoterapii [Algorithm for patient selection and monitoring of the effectiveness of allergen-specific immunotherapy]. Journal of Azerbaijan Allergy and Clinical Immunology, Scientific-practical journal. 2017; 5(2): 43-52. (Russian)

11. Canonica G. Sublingual immunotherapy: World Allergy Organization position paper 2013 update. World Allergy Organ J. 2014; 7: 4-18.

12. Zubchenko SO, Yur’yev SD. Otsinka diagnostichnikh kriteriyiv u patsiyentiv z riznimi kliniko-laboratornimi proyavami sensibilizatsiyi do klishchiv domashnogo pilu ta prognozuvannya efektivnosti alergen spetsifichnoyi imunoterapiyi na pidstavi alergokomponentnoyi diagnostiki [Evaluation of diagnostic criteria in patients with various clinical and laboratory manifestations of sensitization to house dust mites and prediction of the effectiveness of allergen-specific immunotherapy on the basis of allergy-component diagnosis]. Imunologiya ta alergologiya: nauka i praktika . 2015; 2: 96-106. (Ukrainian)

13. Akdis CA, Barlan IB, Bahceciler N, Akdis M. Immunological mechanisms of sublingual immunotherapy. Allergy. 2006; 61(Suppl 81): 11-14.

14. Lockey RF. The importance of knowing how allergen extracts are manufactured. Ann Allergy Asthma Immunol. 2017; 118: 2-3.

15. Pfaar O, Demoly P, Gerth van Wijk R, Bonini S, Bousquet J, Canonica GW, et al. Recommendations for the standardization of clinical outcomes used in allergen immunotherapy trials for allergic rhinoconjunctivitis: an EAACI Position Paper. Allergy. 2014; 68: 854-867.

16. Bousquet J. Practical guide to skin prick tests in allergy to aeroallergens. Allergy. 2012; 67: 18-24.

17. Makronosova MA, Korovkina ES. Komponentnaya diagnostika – novaya era v klinicheskoy allergologii [Component diagnostics is a new era in clinical allergology]. Terapevticheskiy arkhiv . 2013; 10: 4-12. (Russian)

18. Zubchenko SO, Yur’yev SD, Marunyak SR. Molekulyarna alergodiagnostika yak metod diferentsiynogo pidkhodu do viboru alergoimunoterapiyi pri alergiyi na domashnikh tvarin [Molecular allergodiagnostics as a method of differential approach to the choice of allergoimmunotherapy for allergy to pets]. Science and Education a new Dimension Natural and Technical Sciences. 2016; 4(10- Iss 91): 21-29. (Ukrainian)

19. Sepiashvili R. Consensus WAO-ARIA-GA2LEN molecular diagnosis of allergies. Memorandum of the World Allergy Organization. Allergology and Immunology. 2014; 3: 5-17.

20. Werfel T, Asero R, Ballmer-Weber BK, Beyer K, Enrique E, Knulst AC, et al. Position paper of the EAACI: food allergy due to immunological cross-reactions with common inhalant allergens. Allergy. 2015; 70: 1079-1090.

21. Maslova LV. Sublingvalnaya immunoterapiya respiratornoy allergii: immunologicheskaya effektivnost [Sublingual immunotherapy of respiratory allergy: immunological efficacy]. Imunologiya ta alergologiya: nauka i praktika. 2013; 2: 2-11. (Russian)
Опубліковано
2020-12-30
Як цитувати
Zubchenko, S. (2020). ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АЛЕРГЕНІМУНОТЕРАПІЇ У ПАЦІЄНТІВ З АЛЕРГІЧНИМ РИНІТОМ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 20(4), 48-53. https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.4.48