ЗНЕБОЛЮВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ ПРИ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ В УМОВАХ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ

  • О.М. Druzhyna ГУ «Институт сердца Министерства здравоохранения Украины», г. Киев
  • О.А. Loskutov ГУ «Институт сердца Министерства здравоохранения Украины», г. Киев
  • S.R. Maruniak Национальня медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев
Ключові слова: знеболення, аортокоронарне шунтування, штучний кровообіг, літній та старечий вік.

Анотація

Збалансована періопераційна мультимодальна аналгезія з використанням декількох синергетичних агентів мінімізує побічні ефекти, які можуть бути викликані високими дозами тільки одного анестезуючого агента. Метою роботи було визначення ефективності періопераційної мультимодальної малоопіоїдної аналгезії як методики анестезіологічного забезпечення у вікових пацієнтів при проведенні кардіохірургічних втручань в умовах штучного кровообігу.

Матеріали та матоди. У дослідження включено 18 пацієнтів (11 (61,1%) чоловіків і 7 (38,9%) жінок) у віці від 63 до 76 років (середній вік – 69,5±6,2 року), яким проведено аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Середня маса тіла – 89,6±13,9 кг (від 75 до 115 кг). Індукція в анестезію складалася з внутрішньовенного (в/в) введення пропофолу в дозі 1,52±0,05 мг/кг і фентанілу в дозі 1 мкг/кг. М'язова релаксація досягалася в/в введенням піпекуронію броміду в дозі 0,1 мг/кг. Для підтримання анестезії використовували інгаляцію севофлурану. Перед початком розрізу в/в додавали субнаркотичну дозу кетаміну (0,5 мг/кг) і лідокаїн 1 мг/кг болюсно з одночасним налагодженням безперервної інфузії останнього в дозі 1,5-2 мг/кг на годину. Для післяопераційного знеболювання застосовувався кеторолак трометамін. Інтенсивність больового синдрому оцінювалася за допомогою 10-бальної візуально-аналогової шкали болю. Рівень ендокринно-метаболічного відповіді визначався шляхом вимірювання динаміки лактату і кортизолу.

Результати. Середня доза фентанілу на весь час анестезії склала 1,09±0,03 мкг/кг на годину (в середньому 358,3±27,1 мкг на весь час оперативного втручання). Під час проведення штучного кровообігу і в ранньому постперфузійному періоді показники кровообігу у всіх обстежених хворих відповідали гемодинамічного профілю даної патології. Позитивний вербальний контакт з пацієнтами зафіксований через 18,6±3,4 хвилин після закінчення анестезії. Рівень кортизолу в ранньому післяопераційному періоді становив 479,3±26,4 нмоль/л. Середні показники інтраопераційного рівня лактату склали 1,61±0,2 ммоль/л. Середня оцінка болю в першу післяопераційну добу у обстежених хворих становила 4,6 ± 1,2 (3-6) балів за візуально-аналоговою шкалою болю, через добу після операції – 2,6±1,1 (1,5-4) бали за візуально-аналоговою шкалою болю.

Висновки. Мультимодальна малоопіоїдна методика аналгезії забезпечує адекватний анальгетичний ефект у пацієнтів похилого та старечого віку, що підтверджується відсутністю гемодинамічних і ендокринно-метаболічних порушень. Використання кеторолаку як компонента мультимодальной малоопіоідной аналгезії є ефективним методом досягнення адекватного післяопераційного знеболювання і сприяє зменшенню побічних ефектів, пов'язаних із застосуванням наркотичних анальгетиків.

Посилання

1. Black J. A personal perspective on Dr. Paul Janssen. J Med Chem. 2005; 48: 1687-8.
2. Lee M, Silverman SM, Hansen H. A comprehensive review of opioid-induced hyperalgesia. Pain Physician. 2011; 14(2): 145-61.
3. Funk RD, Hilliard P, Ramachandran SK. Perioperative opioid usage: avoiding adverse effects. Plast Reconstr Surg. 2014; 134(4): 32-9.
4. Duarte LT, Fernandes C, Costa VV, Saraiva RA. The incidence of postoperative respiratory depression in patients undergoing intravenous or epidural analgesia with opioids. Portuguese Rev Bras Anestesiol. 2009; 59: 409-20.
5. Wall H, Smith C. Body mass index and obstructive sleep apnoea in the UK: a cross-sectional study of the over-50s. Prim Care Respir J. 2012; 21: 371-6.
6. Thomas J. Opioid-induced bowel dysfunction. J Pain Symptom Manage. 2008; 35: 103-13.
7. Panchal SJ, Muller-Schwefe P, Wurzelmann JI. Opioid induced bowel dysfunction: prevalence, pathophysiology and burden. Int J Clin Pract. 2007; 61: 1181-7.
8. Moore RA, McQuay HJ. Prevalence of opioid adverse events in chronic non-malignant pain: systematic review of randomised trials of oral opioids. Arthritis Res Ther. 2005; 7: 1046-51.
9. Ninković J, Roy S. The effects of opioids on immune cells, functions and diseases. In Nerve-Driven Immunity: Neurotransmitters and Neuropeptides in the Immune System. Wien: Springer-Verlag; 2012: 175-202.
10. Odunayo A, Podam JR, Kerl MR. State of the Art Review: Immunomodulatory effects of opioids. J Vet Emerg Crit Care. 2010; 20(4): 376-85.
11. Cata JP, Bugada D, Marchesini M. Opioids and cancer recurrence: a brief review of the literature. Can Cell Microenviron. 2016; 3: 1159.
12. Rawal N. Current issues in postoperative pain management. Eur J Anaesthesiol. 2016; 33(3): 160-71.
13. Dolin SJ. Effectiveness of acute postoperative pain management: I. Evidence from published data. Br J Anaesth. 2002; 89: 409-23.
14. Chou R, Gordon DB, de Leon-Casasola OA, et al. Management of Postoperative Pain: A Clinical Practice Guideline From the American Pain Society, the American Society of Regional Anesthesia and Pain Medicine, and the American Society of Anesthesiologists’ Committee on Regional Anesthesia, Executive Committee, and Administrative Council. J Pain. 2016; 17(2): 131-57.
15. Lee B, Schug S, Joshi PG, Kehlet H. Procedure-Specific Pain Management (PROSPECT) – An update. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology. 2018; 32. Doi: 10.1016/j.bpa.2018.06.012
16. Gordon S. Peripheral prostanoid levels and nonsteroidal antiflammatory drug analgesia: replicate clinical trials in a tissue injury model. Clin Pharmacol Ther. 2002; 72: 175-83.
17. Forrest J, Camu F, Greer IA. Ketorolac, diclofenac and ketoprofen are equally safe for pain relief after major surgery. Brit J Anaesth. 2002; 88: 227-33.
18. Kimmel SE, Berlin JT, Kinman JL, et al. Parenteral ketorolac and risk of myocardial infarction. Pharm Drug Saf. 2002; 11: 113-9.
Опубліковано
2019-04-26
Як цитувати
DruzhynaО., LoskutovО., & Maruniak, S. (2019). ЗНЕБОЛЮВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ ПРИ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ В УМОВАХ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 19(1), 12-16. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.1.12