ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ПІЗНІХ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ПЕРИНАТАЛЬНИМ УРАЖЕННЯМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

  • H.O. Soloviova Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Україна
Ключові слова: дизритмії, недоношені новонароджені, тривале моніторування електрокардіограми, перинатальне ураження центральної нервової системи.

Анотація

Адаптація пізніх недоношених дітей до поза утробного існування складна й вимагає ретельного контролю за всіма життєво важливими параметрами в постнатальному періоді. Загальна незрілість в поєднанні з перенесеними метаболічними й гіпоксичними порушеннями «залишає лише вузький коридор» компенсаторних можливостей дитини. Потреба вивчення постгіпоксичної ішемії міокарду у новонародженого обумовлена тим, що в неонатальному періоді рання діагностика і своєчасне лікування здатні запобігти віддалені несприятливі наслідки наявних порушень. Мета. Раннє виявлення порушення ритму та провідності у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію. Методи дослідження. Проведено одноцентрове дослідження, в яке включено 93 пізніх передчасно народжених дітей, які народились у Перинатальному центрі у 2019-2020 роках. В І групу були включені новонароджені (n=47) з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, ІІ групу склали недоношені діти (n=46) з гіпоксично-геморагічним ураженням центральної нервової системи. Провели тривале моніторування електрокардіограми з перетворенням змінених комплексів QRST-QRST у 2D формат з різнокольоровим представленням всіх компонентів електричної систоли шлуночків. Результати. Серед гетеротопних порушень ритму серця найбільш часто реєструвалися суправентрикулярні екстрасистоли в 89,4±4,8% у дітей І групи та в 67,4±6,1% дітей ІІ групи з денним типом розподілу в обох групах. Шлуночкові екстрасистоли достовірно частіше зустрічалися в І групі (21,3±6,3%) в порівнянні з ІІ групо (10,9±6,1%), з достовірним збільшення площі ектопічних шлункових комплексів (1492,2), що є індикатором пролонгованого процесу деполяризації. Висновки. Вивчення біоелектричної активності серця на основі моніторингу добової електрокардіограми з проведенням якісного й кількісного аналізу конвертованих комплексів QRST-QRST підвищує ефективність візуальної діагностики електричної нестабільності міокарду у новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи.

Посилання

1. Abbot R, Laptook 1 Birth Asphyxia and Hypoxic-Ischemic Brain Injury in the Preterm Infant. 2016 Sep; 43(3):529-45. Epub 2016 Jun 10. doi: 10.1016/j.clp.2016.04.010.
2. Celik IH, Demirel G, Canpolat FE, Dilmen U. A common problem for neonatal intensive care units: late preterm infants, a prospective study with term controls in a large perinatal center. J Matern Fetal Neonatal Med. 2013; 26(5):459-62. doi: 10.3109/14767058.2012.
3. Christina YL Aye, Adam James Lewandowski, Julien Oster. Neonatal Autonomic Function After Pregnancy Complications and Early Cardiovascular Development. Pediatr Res. 2018 Jul; 84(1): 85–91. doi: 10.1038/s41390-018-0021-0
4. Darnall RA. The role of CO(2) and central chemoreception in the control of breathing in the fetus and the neonate. Respir Physiol Neurobiol. 2010; 173(3):201-12. doi: 10.1016/j.resp.2010.04.009.
5. De Carolis MP, Pinna G, Cocca C, Rubortone SA, Romagnoli C, Bersani I, Salvi S, Lanzone A, De Carolis S. (2016). The transition from intra to extra-uterine life in late preterm infant: a single-center study. Ital J Pediatr. 42,87. https://doi.org/10.1186/s13052-016-0293-0
6. Gouyon JB, Iacobelli S, Ferdynus C, Bonsante F. Neonatal problems of late and moderate preterm infants. Semin Fetal Neonatal Med. 2016;17(3):146-52. doi: 10.1016/j.siny.2012.01.015.
7. Estefani Hee Chung, Jesse Chou, Kelly A Brown. Neurodevelopmental outcomes of preterm infants: a recent literature review. 2020 Feb;9(Suppl 1):S3-S8. doi: 10.21037/tp.2019.09.10.
8. Khashu M, Narayanan M, Bhargava S, Osiovich H. Perinatal outcomes associated with preterm birth at 33 to 36 weeks' gestation: a population-based cohort study. Pediatrics. 2019;123(1):109-13. doi: 10.1542/peds.2007-3743
9. Kugelman A, Colin AA. Late Preterm Infants: Near Term But Still in a Critical Developmental Time Period. Pediatrics October 2013, 132 (4) 741-751. doi.org/10.1542/peds.2013-1131
10. Gouyon JB, Iacobelli S, Ferdynus C, Bonsante F. Neonatal problems of late and moderate preterm infants. Seminars in Fetal & Neonatal Medicine. 2012; Vol. 17: 146—152. doi: 10.1016/j.siny.2012.01.015
11. Haynes RL, Sleeper LA, Volpe JJ, Kinney HC. Neuropathologic studies of the encephalopathy of prematurity in the late preterm infant. 2013 Dec;40(4):707-22. Epub 2013 Sep 20. doi: 10.1016/j.clp.2013.07.003.
12. Shun'ko EE, Sirenko OI, Staren'kaya SY. Osobennosti adaptacii prezhdevremenno rozhdennyh detej s gestacionnym vozrastom 34 (0/7) – 36 (6/7) nedel' v usloviyah vysokogo perinatal'nogo riska [Features of adaptation of prematurely born children with gestational age 34 (0/7) - 36 (6/7) weeks in conditions of high perinatal risk]. Sovremennaya pediatriya. 2018; 1(89):103–9 (Russian).
13. Wood Thomas, Moralejo Daniel, Corry Kylie, Snyder Jessica M, Traudt Christopher, Curtis Chad, Nance Elizabeth, Parikh Pratik, Juul Sandra E, Ferret A. Model of Encephalopathy of Prematurity. 2018;40(5-6):475-489. doi: 10.1159/000498968.
14. Williams JE, Pugh Y. The Late Preterm: A Population at Risk. Crit Care Nurs Clin North Am. 2018; 30(4):431-443. doi: 10.1016/j.cnc.2018.07.001.
Опубліковано
2020-11-12
Як цитувати
Soloviova, H. (2020). ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ПІЗНІХ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ПЕРИНАТАЛЬНИМ УРАЖЕННЯМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 20(3), 30-35. https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.3.30