ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТУПЕНЮ ВИРАЖЕНОСТІ М’ЯЗОВОГО ТОНУСУ НИЖНІХ КІНЦІВОК У ПАЦІЄНТІВ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ПЕРЕБІГУ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ
Анотація
Розсіяний склероз посідає одне з перших місць у світі серед основних причин інвалідизації пацієнтів молодого віку, однією з причин якої є спастичність м’язів нижніх кінцівок. Метою дослідження було проаналізувати зв’язок вираженості спастичної гіпертонії у м’язах нижніх кінцівок з показниками якості життя пацієнтів з різними типами перебігу розсіяного склерозу. У дослідження було включено 43 пацієнта з розсіяним склерозом чоловічої та жіночої статі, віком від 19 до 54 років (середній вік 38±9,8 років) в стадії загострення, що були госпіталізовані у неврологічне відділення. За перебігом захворювання пацієнти були розподілені на групи: 1 – рецидивуючо-ремітуючий, 2 – вториннопрогресуючий. Діагноз встановлювали згідно критеріїв Мак-Дональда (2011р.). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу Expanded Disability Status Scale. Всі пацієнти отримували пульс-терапію метилпреднізолоном впродовж 5 днів. У досліджуваних визначали рівень спастичності у нижніх кінцівках за модифікованою шкалою Тардьє. Показники якості життя оцінювалися за опитувальником “The Short Form-36”, подальшим аналізом усіх субшкал. Оцінку когнітивних функцій проводили за шкалою Mini-Mental State Examination в обох групах. Проведене дослідження продемонструвало, що спастичність, як симптом прояву захворювання, має вплив на показники якості життя відповідно до типу перебігу розсіяного склерозу. Спастична гіпертонія у різних групах м’язів впливає на показники якості життя, що необхідно враховувати під час вибору тактики лікування. З віком та подовженням тривалості захворювання у пацієнтів з рецидивуюче-ремітуючим розсіяним склерозом знижується суб’єктивна оцінка фізичного функціонування, а з вторинно-прогресуючим – підвищується рівень спастичності, що в свою чергу свідчить про різницю у суб’єктивному сприйнятті хвороби за різних типів перебігу.
Посилання
2. Tarianyk KA. Dynamika likuvannia spastychnosti u patsiienti z retsydyvuiuche-remituiuchym rozsiianym sklerozom [The dynamics of treatment of spasticity in a patient with recurrent-remitting multiple sclerosis]. Svit biolohii ta medytsyny. 2014; 44(2):87-90. (Ukrainian)
3. Chupryna HM. Rozsiianyi skleroz: kliniko-patohenetychni kharakterystyky ta terapevtychni pidkhody z urakhuvanniam komorbidnosti [Multiple sclerosis: clinical-pathogenetic characteristics and therapeutic approaches with regard to comorbidity]. Skhidno-Yevropeiskyi nevrolohichnyi zhurnal. 2018; 4:10-25. (Ukrainian)
4. Lublin FD. New multiple sclerosis phenotypic classification. European neurology. 2014; 72(l):1-5.
5. Thompson AJ, Baranzini SE, Geurts J et al. Multiple Sclerosis. The Lancet. 2018; 391(10130):1622-36.
6. Højsgaar CH, Schreiber K, Magyari M et al. Progressive multiple sclerosis, cognitive function, and quality of life. Brain Behav. – 2018; 8(2):1-7.
7. Rosiak K, Zagożdżon P. Quality of life and social support in patients with multiple sclerosis. Psychiatria polska. 2017; 51(5):923–35.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.