ХРОНІЧНИЙ СТРЕС ТА ЙОГО МЕТАБОЛІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • A.I. Gozhenko Державне підприємство Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України, м. Одеса
  • Yu.M. Hryshko Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна
Ключові слова: загальний адаптаційний синдром, хронічний стрес, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, енергозабезпечення, метаболізм.

Анотація

Адаптація організму людини до дії стрес-факторів настає в результаті зміни фізіологічних констант зі збереженням рівня метаболічних процесів, що забезпечується одночасними змінами біохімічного, в першу чергу енергетичного забезпечення тканин. Незалежно від природи стрес-індукуючого впливу він володіє універсальністю. Організм реагує на стрес стереотипним набором біохімічних і фізіологічних процесів, протікання яких забезпечує неспецифічну або строкову адаптацію. Фактори зовнішнього середовища, до яких адаптується організм, діючи різними шляхами, в кінцевому результаті призводять до одного і того ж загального комплексу порушень - дефіциту енергозабезпечення, збільшення потенціалу фосфорилювання і мобілізації енергетичних ресурсів. Хронічний психоемоційний стрес викликає тривалу пероксидацію ліпідів серця, активацію ліпаз і фосфоліпаз, а також сприяє розвитку атеросклерозу судин, ішемічній хворобі серця, гіпертонічній хворобі. При хронічному стресі виникає ситуація, коли негативні впливи, в першу чергу психоемоційні, не завжди супроводжуються зростанням функції. У той же час стереотипність стресової відповіді виявляється в одночасній, але не адекватній функції зміні метаболізму, адже одні й ті ж самі регуляторні системи спрацьовують синхронно. Виникає стан, раніше описаний нами як сомато-регуляторний дисбаланс. Одним із основних проявів якого і є неадекватність енергетичного біохімічного забезпечення організму, тобто порушення функціонально-метаболічного континууму. Саме це (гіперглікемія, гіперліпемія, активація перекисно-окиснювального метаболізму) і виступає початковими патогенетичними чинниками, які відповідальні за низку патофізіологічних порушень при хронічному стресі.

Посилання

1. Gurskaya AI, Otvalko EA, Yatskovskaya NM, Chirkin AA. Biokhimicheskiye kriterii ostrogo i khronicheskogo stressa pri immobilizatsii krys [Biochemical Criteria of Acute and Chronic Stress of Immobilized Rats]. Chirkin Vesnik VSU. 2017;1(98): 61-3. (Russian)

2. Anderson RM. A role for Dicer in aging and stress survival. Cell Metabolism. 2012; 3(16): 285–6.

3. Mori MA et al. Role of microRNA processing in adipose tissue in stress defense and longevity. Cell Metabolism. 2012; 3(16): 336–47.

4. Rabasa C, Dickson SL. Impact of stress on metabolism and energy balance. Current Opinion in Behavioral Sciences. 2016; 9: 71–7.

5. Hryshko YuM. Suchasnyy pohlyad na problemu metabolichnoho syndromu [Modern view on the problem of metabolic syndrome]. Actual problems of transport medicine. 2018; 3(53):37−46. (Ukrainian)

6. Baraboy VA, Reznikov OG. Fiziolohiya, biokhimiya i psykholohiya stresu [Physiology, biochemistry and psychology of stress]. Kiev: Іnterservis, 2013. 314 p.

7. Zmievsky AV, Nasibullin BA, Guscha SG. Vliyaniye khronicheskogo stressa na aktivnost' sistemy ATF-AZ v kletkakh immunnogo otveta u krys, i vozmozhnost' korrektsii narusheniy energeticheskogo obmena vnutrennim priyomom mineral'nykh vod [Effects of chronic stress on the activity of ATP-AZ in cells of immune response in rats and correcting the possibility of internal energy exchange reception mineral water]. Journal of Education, Health and Sport. 2015;5(4):129-134. (Russian)

8. Kovalenko VM. Rolʹ emotsiynoho stresu u vynyknenni arterialʹnoyi hipertenziyi: fakty i nevyrisheni pytannya [The Role of Emotional Stress in Arterial Hypertension: Facts and Unresolved Issues]. Science and Practice. International Medical Journal. 2014; 1(2): 116-27. (Russian)

9. Lovallo WR, Gerin W. Psychophysiological reactivity: mechanisms and pathways to cardiovascula rdisease. Psychosomat. Med. 2003; 65: 36-45.

10. Folkow B. ‘Structural factor’ in primary and secondary hypertension. Hypertension. 1990; 16: 89-101.

11. Rumantir S, Jennings GL, Lambert GW et al. The ‘adrenaline hypothesis’ of hypertension re-visited: evidence for adrenaline release from the heart of patients with essential hypertension. J. Hypertens. 2000; 18: 717-23.

12. Kovalenko VM. Stres i sertsevo-sudynni zakhvoryuvannya: suchasnyy stan problemy [Stress and cardiovascular diseases: the current state of the problem]. Ukrainian Cardiology Journal. 2015; 1: 4-10. (Ukrainian)

13. Hryshko YuM. Zahalʹnyy adaptatsiynyy syndrom ta yoho metabolichne zabezpechennya [General adaptive syndrome and its metabolic support]. Herald for Maritime Medicine. 2019; 1(55): 29-40. (Ukrainian)

14. Kuznetsova AS, Gozhenko AI, Kuznetsova ES et al. Endoteliy. Fiziologiya i patologiya: monografiya [Endothelium. Physiology and pathology: monograph]. Odessa: Fenix, 2018. 284 p. (Russian)

15. Chin J, Azhar S, Hoffman B. Inactivation of endothelial derived relaxing factor by oxidized lipoproteins. Clin. Invest. 1992; 89: 10-8.

16. Voronkov LG, Paraschenyuk LP. Peryferychna miopatiya yak terapevtychna «mishenʹ» pry khronichniy sertseviy nedostatnosti [Peripheral myopathy as a therapeutic "target" in chronic heart failure]. Heart failure and comorbid conditions. 2017; 2: 47-53. (Ukrainian)

17. Bogdan C. Regulation of lymphocytes by nitric oxide. Methods Mol. Biol. 2011; 677: 375-93.

18. Kornatsky VM, Mikhal’chuk VM, Dyachenko LO. Vplyv stresu na rozvytok i perebih zakhvoryuvanʹ [The effects of stress on the development and course of diseases]. World of medicine and biology. 2017; 1(59): 194-202. (Ukrainian)

19. Babiychuk LV. Vplyv kriokonservovanoyi kordovoyi krovi na strukturno-funktsionalʹnyy stan sertsevo-sudynnoyi systemy u tvaryn iz eksperymentalʹnoyu hipertenziyeyu [Effect of cryopreserved cord blood on structural and functional state of cardiovascular system in animals with experimental hypertension]. Dys. kandydata medychnykh nauk: 14.01.35. Kharkiv, 2018. 239 p. (Ukrainian)

20. Chikanza IC, Grossman AB. Reciprocal interaction between the neuroendocrine and immune system during inflammation. Reumatic Dis. Clinics North Amer. 2000; 4(26): 1240-54.

21. Desborough JP. The stress response to trauma and surgery. Brit. J. Anaesth. 2000; 1(85): 109-17.

22. Weinmann M. Stress-induced hormonal alterations. Crit. Care Clin. 2001; 1(17): 33-49.

23. Epstein J, Breslow MJ. The stress response of critical illness. Crit. Care Clin. 1999; 15: 17-33.

24. Boyarchuk OD. Biokhimiya stresu [Biochemistry of stress]. Lugansk View of "LNU n. Taras Shevchenko", 2013. 177 p. (Ukrainian)

25. Vinogradov VV. Stress i patologiya [Stress and pathology]. RUE "Publishing House", 2007. 352 p. (Russian)

26. Mishchenko IV. Reaktsiyi perekysnoho okysnennya lipidiv i hemostazu u riznykh tkanynakh pry hostromu emotsiyno-bolʹovomu stresi [Reactions of lipid peroxidation and haemostasis in various tissues in acute emotional-pain stress]. Fiziolohichnyi zhurnal. 2002;6(48): 66-9. (Ukrainian)

27. Gozhenko AI. Teoriya bolezni [Disease theory]. Оdessа: Fenix, 2017. 142 p. (Russian)

28. Gozhenko AI. Funktsional'no-metabolicheskiy kontinuum [Functional-metabolic continuum]. Journal of the NAMS of Ukraine. 2016;1(22): 3-8. (Russian)

29. Gozhenko AI, Hryshko YuM. Patohenetychni osnovy rozvytku ozhyrinnya yak naslidok funktsionalʹno-metabolichnoho dysbalansu v orhanizmi [Pathogenetic basis of the obesity development as a consequence of functional-metabolic imbalance in the organism]. Actual problems of transport medicine. 2019; 1(55): 29-40. (Ukrainian)

30. Hryshko YuM, Gorbach TV, Gozhenko AI. Circadian rhythm of metabolism indicators in healthy people according to saliva study findings. Journal of Education, Health and Sport, 2018;8(10):338-346. (English)

31. Gozhenko AI, Hryshko YuM, Gorbach TV. Changes in the circadian rhythm of metabolic rates in the saliva of patients with compensated type 2 diabetes mellitus. Journal of Education, Health and Sport, 2019;9(1):381-387. (English)

32. Gozhenko AI, Hryshko YuM. Dobovi rytmy ta yikh dysbalans, yak odyn z mekhanizmiv porushennya zdorovʺya suchasnoyi lyudyny [Circadian rhythms and their imbalance as one of the mechanisms of health disruption in modern people]. Actual problems of transport medicine 2018; 4(54): 178−190. (Ukrainian)

33. Gozhenko AI, Hryshko YuM, Gorbach TV. Circadian rhythm of metabolic rates in the saliva of patients with arterial hypertension against the background of type 2 diabetes mellitus. Journal of Education, Health and Sport, 2019; 9(5): 583−94. (English)

34. Gozhenko AI, Hryshko YuM, Hramatiuk SM. Enerhozabezpechennia insulinozalezhnykh ta insulinonezalezhnykh tkanyn v rizni periody funktsionuvannia orhanizmu [Energy supply of insulin dependent and insulin independent tissues in different periods of body functioning]. Visnyk morskoi medytsyny. 2019;2(83):116-127. (Ukrainian)

35. Gozhenko AI, Hryshko YuM, Hramatiuk SM. Rol bilkovoho ta lipidnoho obminu v enerhetychnomu zabezpechenni orhanizmu [The role of protein and lipid metabolism in the energy supply of the organism]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia. 2019;18, 3(69): 107-116. (Ukrainian)

36. Gozhenko AI, Hryshko YuM, Hramatiuk SM. Rol systemnoho zapalennia v patohenezi metabolichnykh porushen. Chastyna I. Kontseptsiia systemnoho zapalennia ta yoho patohenez. [The role of systemic inflammation in the pathogenesis of metabolic disorders. Part I. Concept of systemic inflammation and its pathogenesis]. Visnyk morskoi medytsyny. 2019; 3(84): 91-100. (Ukrainian)
Опубліковано
2019-11-13
Як цитувати
Gozhenko, A., & Hryshko, Y. (2019). ХРОНІЧНИЙ СТРЕС ТА ЙОГО МЕТАБОЛІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 19(4), 123-129. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.4.123