ЦЕРЕБРАЛЬНА ОКСИМЕТРІЯ ЯК МЕТОД НЕЙРОМОНІТОРИНГУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ САНАЦІЇ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ ПІД ЗАГАЛЬНИМ ЗНЕБОЛЕННЯМ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ

  • O. I. Koval Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
Ключові слова: церебральна оксиметрія, SpO2, rSO2, фобії, темперамент.

Анотація

В статті представлені результати оцінки церебрального метаболізму у дітей під час проведення санації порожнини рота в умовах загального знеболення на амбулаторному прийомі, яку проводили за допомогою неінвазивного метода нейромоніторинга, направленого на виявлення змін кисневого забезпечення головного мозку - церебральної оксиметрії. Метод церебральної оксиметрії дає можливість ранньої діагностики зниження насичення киснем тканин головного мозку, що значно знижує ризик виникнення патологічних органічних змін в головному мозку і як наслідок, знижує ризик виникнення функціональних післяопераційних змін. Відмітимо, що показник rSO2 знаходиться в межах верхньої границі норми (74,41%±2,08). Це пояснюється особливостями будови у дітей судинного русла загалом та судинних стінок зокрема (розвинена капілярна сітка, еластичність, проникність судин), а також особливостями будови та підвищеною потребою в кисні нейронів головного мозку, які знаходяться на стадії активного розвитку. Зауважимо, що даний показник знаходиться в межах верхньої границі норми завдяки ↓rSO2 на 9,4% на передопераційному етапі, що можна пояснити високою стресовою ситуацією, яка пов’язана в більшості випадків із наявністю «криптогенних» фобій та дає передумови для застосування медикаментозної підготовки пацієнта (анксиолізису) до стоматологічного втручання під загальним знеболенням в амбулаторних умовах з метою уникнення різких коливань показників насичення церебральної оксигенації. Питому вагу у ↓rSO2 в групі дітей на передопераційному етапі займає ↓rSO2 (67,21%) у 24 (17,4%) дітей (на 7,18% відносно загального показника однойменної групи та 9,67% відносно загальної групи), які були повторно проліковані у зв’язку із гострими станами (гострий пульпіт, загострення хронічного періодонтиту, періостит). Термін між проведеннями стоматологічного втручання у цих дітей не перевищував 2 тижні. Даний факт обумовлює обмеження терміну проведення повторних стоматологічних втручань з різницею не менше, ніж два тижні. За результатами дослідження встановлено, що надання стоматологічної допомоги під загальним знеболенням в амбулаторних умовах зі збереженням самостійного дихання має обмеження за часом. Доцільно проводити: протягом 30±10 хв. у дітей віком 0-3 роки, 40±15 хв. у дітей віком 3-12 років та 60±15 хв. у дітей віком 12-18 років. Вибір методів лікування зубів повинен проводитися з урахуванням часу, та можливості повторного відвідування. Термін планового проведення стоматологічних втручань під загальним знеболенням в амбулаторних умовах зі збереженням самостійного дихання після гострих респіраторних захворювань – не менше, ніж два тижні. З метою запобігання ризику виникнення ускладнень під час проведення санації порожнини рота в амбулаторних умовах під загальним знеболенням термін планового проведення повторних стоматологічних втручань – теж не менше, ніж два тижні.

Посилання

1. Aksel’rod BA. Monitoring tkanevoi oksigenazii: novaia volna v palitre anestesiologa. [Monitoring tissue oxygenation: a new wave in the palette of the anesthetist. Intensive care unit]. Vestnik intensivnoi terapii. 2012; 1:8-14 (Russian).

2. Davydova NS. Vozmojnie kriterii prognoza narushenii mozgovogo krovoobrashenia pri aneztezii. [Possible criteria for predicting cerebrovascular accidents during anesthesia. Intensive care unit]. Vestnik intensivnoi terapii. 2004; 5: 232-4 (Russian).

3. Knyazev AV. Cerebralnie and metaboliheskie narushenia pri operativnih vmeshatelstvah pod obshim obezbolsvaniem u detei. [Cerebral and metabolic disorders in surgery under general anesthesia in children. Abstract of dissertation of the candidate of sciences]. Moscow, 2006. 20p. (Russian).

4. Kuznetsov VM, Prohno OI, Koval PB, Kosenko OM. Spivprazia «dity-stomatolog-batki» ‒ zaporuka uspihu likuvania. [Cooperation «child-dentist-parents» ‒ guarantee successful treatment. Neonatology surgery and perinatal medicine]. Neonatologya hirurgia and perinatalna medicina. 2015; 4(18): 19-26 (Ukrainian).

5. Lubin AU, Shmigelaky AV. Cerebralna oximetrya [Cerebral oximetry. Anesthesia and resuscitation]. Anesthesia and reanimatologia. 1996; 2: 85-90 (Russian).

6. Lobov MA, Dreval` AA. Vlianie propofola na gippocamp razvivauzhegosia mozga. [The effect of propofol on the hippocampus of the developing brain]. Experimental neurology; 2013; 7(3): 42-6 (Russian).

7. Moskalenko VF, Bardov VG, Malanchuk VA. Osnovi stomatologii (pravova organisazia, gigiena, deontologia) [The basics of dentistry (legal organization, hygienic, deontological)]. Kiev, 2011. 440p. (Ukrainian).

8. Prohno O.I. Pokazania do sanatzii porognini rota ditei riznogo viku v umovax zagalnogo znebolenia (kliviko-psyxologshne obgruntuvanie) [Indications for sanation of the oral cavity of children of all ages under conditions of general anesthesia (clinical psychological rationale)]. Mental health. 2014; 3(4): 30-5 (Ukrainian).

9. Semenova N. Strax v stomatologii. [Fear of pain in dentistry.]. Moscow psychotherapeutic magazine. 1992; 2: 114-30 (Russian).

10. Yachno NN, Zakharov VV. Kognitivnie narushenia. [Cognitive impairment]. Nevrologia: nationalnoe rukovodstvo. 2010; 10: 532-47 (Russian).

11. Burkhart CS et al. Can postoperative cognitive dysfunction be avoided? Hosp pract (Minneap). 2012; 40 (1): 214-223.

12. Lobov M, Knyazev A, Ovezov A. et al Perioperative prevention of early cognitive dysfunction in children. Intensive Care Medicine. 2010; 36 (Suppl.2): 276-9.

13. Meixensberger J, Dings J, Hamelbeck B et. al. Monitoring of cerebral oxygenation by near infrared spectroscopy vs brain tissue PO2 and cerebral perfusion pressure following severe head injury. Proc int Cereb.Hemodyn. Symp. – 1995; 9: 6-9.

14. Prokhno O.I. Clinical and psychological basis of indications for oral cavity sanation in children of different ages under general anesthesia. International conference Materials Methods and Technologies. 2014; 8: 13-9.

Verhagen EA, Van Braeckel KN, van der Veere CN, et al. Cerebral oxygenation is associated with neurodevelopmental outcome of preterm children at age 2-3 years. Dev Med Child Neurol. 2015; 57(5):449-55. Doi: 10.1111/dmcn.12622.
Опубліковано
2019-11-13
Як цитувати
Koval, O. I. (2019). ЦЕРЕБРАЛЬНА ОКСИМЕТРІЯ ЯК МЕТОД НЕЙРОМОНІТОРИНГУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ САНАЦІЇ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ ПІД ЗАГАЛЬНИМ ЗНЕБОЛЕННЯМ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 19(4), 54-59. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.4.54