КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВАЖКИХ ФОРМ ГІПЕРБІЛІРУБІНЕМІЇ НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ

  • Y. Volosivska Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
  • O. Hodovanets Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Ключові слова: новонароджений, неонатальна жовтяниця, гепатобіліарна система.

Анотація

Сучасні клінічні настанови в неонатології містять перелік груп ризику новонароджених щодо тяжких форм неонатальної жовтяниці, проте бракує достовірності клініко-параклінічних критеріїв, які б дозволили прогнозувати важкість перебігу патології, а також, визначити предиктори та ранні ознаки дисфункції гепатобіліарної системи для проведення своєчасної медикаментозної корекції в неонатальному періоді. Мета дослідження. Провести аналіз факторів ризику соматичної патології, перебігу вагітності та пологів у матері, клініко-параклінічних особливостей ранньої неонатальної адаптації у дітей з урахуванням гестаційного віку при народженні для виявлення груп ризику новонароджених з тяжкими формами гіпербілірубінемії. Матеріали і методи. Вивчені особливості соматичного анамнезу, перебігу гестаційного періоду та пологів у 141 жінки, діти яких мали клінічні прояви неонатальної жовтяниці. Основні групи спостереження новонароджених: до I групи увійшли доношені новонароджені діти, які були відповідно розділені на дві підгрупи: підгрупа ІА (46 дітей) – діти, які мали середню важкість стану та підгрупа ІБ (23 дитини) – діти, стан яких був оцінений як важкий. II (контрольну) групу склали 72 здорових доношених новонароджених. До III групи увійшли передчасно народжені діти з терміном гестації з 34-х до 37-ти тижнів). Відповідно, IIIА групу склали 28 новонароджених, які мали середню важкість стану, IIIБ групу – із важким загальним станом в ранньому неонатальному періоді. IV групу склали умовно здорові новонароджені діти із зазначеним терміном гестації. Критеріями виключення з дослідження були: передчасні пологи (термін гестації < 34 тижнів), жовтяниця інфекційного ґенезу (Р36), підтверджена вроджена органічна патологія гепатобіліарної системи, зокрема: аномалія розвитку жовчного міхура, атрезія жовчовивідних протоків (Q44), вроджений вірусний гепатит (Р53.3). Результати та їх обговорення. Материнськими факторами, що ускладнювали перебіг вагітності і мали значення для формування важкості перебігу патології у дітей, які мали клінічні прояви гіпербілірубінемії, при перинатальній патології були: вік матері, особливо при передчасному народженні, непліддя та самовільні викидні а анамнезі, плацентарна дисфункція, загроза передчасних пологів при даній вагітності, ізоімунізація за резус-фактором. За шкалою Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia (2004), було відмічено деяку тенденцію щодо збільшення ризику важкості гіпербілірубінемії за умов перинатальної патології у доношених новонароджених дітей, однак у передчасно народжених дітей подібної тенденції не спостерігалося. Найбільш частими клінічними симптомами у новонароджених за наявності гіпербілірубінемії при перинатальній патології були: гепатоспленомегалія, порушення функції кишечника, гіпоглікемія, анемічний синдром, поєднані геморагічні розлади. Показники біохімічного спектру крові новонароджених вказували на підвищений рівень загального білірубіну сироватки, переважно за рахунок непрямої фракції, знижений рівень загального білка, альбуміну та глюкози, вірогідне підвищення активності АсАТ при середній важкості стану, що свідчить про його активацію, при зниженні показника при важкому стані - у доношених новонароджених; у передчасно народжених дітей активність АсАТ мала тенденцію до зниження як при середньому, так і при важкому стані новонароджених. Показник АлАТ мав вірогідне підвищення активності у кореляціїї зі зростанням важкості стану в доношених новонароджених при зниженій ферментативній реакції – у передчасно народжених дітей. Висновки. 1. Оцінка ймовірності розвитку важкої гіпербілірубінемії у новонароджених дітей повинна бути комплексною, зважати на фактори ризику з боку матері з урахуванням її соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів, з проведенням бальної оцінки чинників ризику згідно рекомендацій «Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia» (2004). 2. Важливу роль для попередження розвитку важких форм гіпербілірубінемії відіграє оцінка ризиків в новонародженого, з урахуванням характеру перебігу перинатальної патології, своєчасним виявленням клінічних симптомів, властивих для порушень метаболізму й транспорту білірубіну.

Посилання

1. Maisels MJ. Managing the jaundice of newborn: a persistent challenge. CMAJ. 2015 Mar;187(5):335-43. DOI: https://doi.org/10.1503/cmaj.122117
2. Roos N, Tunçalp Ö, Kerber K, Allanson E, Costello A, Askew I, et al. Learning from every stillbirth and neonatal death. Lancet. 2016;388:741-3. DOI: 10.1016/S0140-6736(16)31352-6
3. Sanjiv B. Amin S, Wang H, Laroia N, Orlando M. Unbound Bilirubin and Auditory Neuropathy Spectrum Disorder in Late Preterm and Term Infants with Severe Jaundice. The Journal of Pediatrics. 2016 Jun;173:84-89. DOI:https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2016.02.024
4. Cayabyab R., Ramanathan R. High unbound bilirubin for age: a neurotoxin with major effects on the developing brain. Pediatric Research. 2019; 85:183-190. DOI: 10.1038 / s41390-018-0224-4
5. Gloria-Bottini F, Bottini E. Is there a role of early neonatal events in susceptibility to allergy. Int J Biomed Sci. 2010 Mar;6(1):8-12.
6. Das RR, Naik SS. Neonatal hyperbilirubinemia and childhood allergic diseases: a systematic review. Pediatr Allergy Immunol. 2015 Feb; 26 (1): 2-11. DOI:https://doi.org/10.1111/pai.12281
7. Liao PF, Tsai JD, Chen HJ, Pan HH, Hung TW, Chang HY & show all, Neonatal hyperbilirubinaemia is associated with a subsequent increased risk of childhood-onset type 1 diabetes. Paediatrics and International Child Health. 2019 Apr. DOI:https://doi.org/10.1080/20469047.2019.1600854
8. Li Y, Gonzalez P, Zhang L. Fetal stress and programming of hypoxic/ischemic-sensitive phenotype in the neonatal brain: mechanisms and possible interventions. Progress in Neurobiology. 2012;98(2):145-65. DOI: 10.1016/j.pneurobio.2012.05.010
9. Mutinati M, Pantaleo M, Roncetti M, Piccinno M, Rizzo A, Sciorsci RL. Oxidative stress in neonatology: a review. Repord Domest Anim. 2014;49(1):7-16. DOI: 10.1111/rda.12230
10. Boskabadi H, Zakerihamidi M, Heidarzadeh M, Avan A, Ghayour-Mobarhan M, Ferns GA. The value of serum pro-oxidant/antioxidant balance in the assessment of asphyxia in term neonates. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017;30(13):1556-61. DOI: 10.1080/14767058.2016.1209655
11. Basu S, Kaur R, Kaur G. Hemolytic disease of the fetus and newborn: Current trends and perspectives. Asian J Transfus Sci. 2011 Jan; 5(1): 3–7. DOI: http://dx.doi.org/10.4103/0973-6247.75963
12. Keren R, Bhutani VK, Luan X, Nihtianova S, Cnaan A, Schwartz J Identifying newborns at risk of significant hyperbilirubinaemia: a comparison of two recommended approaches. Acute paediatrics. 2005 Apr;90(4):415-421. DOI: http://dx.doi.org/10.1136/adc.2004.060079).
Опубліковано
2019-11-13
Як цитувати
Volosivska, Y., & Hodovanets, O. (2019). КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВАЖКИХ ФОРМ ГІПЕРБІЛІРУБІНЕМІЇ НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 19(4), 8-15. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.4.8