НАШ ПОГЛЯД НА ЕТІОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ СИНДРОМУ ІРВІНА-ГАССА ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КАТАРАКТИ

  • I.S. Steblovska Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна
  • I.M. Bezkorovayna Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна
  • L.K. Voskresenskaya Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна
  • V.V. Ryadnova Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна
  • A.V. Pera-Vasylchenko Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна
Ключові слова: катаракта, макула, синдром Ірвіна-Гасса, факоемульсифікація, кришталик.

Анотація

Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження даного виду хірургічного втручання в період з кінця 80-х років і до 2005 року, сприяли зниженню питомої ваги післяопераційних ускладнень, але, не дивлячись на значні досягнення даної хірургії, у частини хворих післяопераційні результати видалення кришталика залишаються незадовільними через розвиток макулярного набряку сітківки. Навіть на сучасному етапі розвитку медичної науки та медицини, не знайдено єдиної теорії етіологію і патогенезу виникнення синдрому Ірвіна-Гасса. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених аспектам формування макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, ряд питань, пов'язаних з механізмом його розвитку і можливістю прогнозування, залишаються невивченими, зокрема, роль вітреомакулярної адгезії і морфометричних показників в його формуванні. Тому метою дослідження став аналіз причин розвитку синдрому Ірвіна-Гасса шляхом порівняння та оцінки розвитку ускладнень в до- та післяопераційному періоді, показнику CDE (cumulative dispersed energy), часу інтраокулярного етапу оперативного втручання, рівню простаноїдів внутрішньоочної рідини, щільності ендотеліальних клітин рогівки і морфофункціональним змінам сітківки. Проведені нами імуноферментні дослідження встановили, що факторами ризику розвитку макулярного набряку після хірургічного лікування хворих на катаракту є потужність ультразвукового впливу, час операції, стан системи простаноїдів органу зору, а також коефіцієнт їх співвідношення. Таким чином, проведені нами дослідження сприяли вирішенню конкретного наукового завдання офтальмології - прогнозування макулярного набряку після хірургічного лікування хворих з віковою катарактою.

Посилання

1. Bezkorovayna І.M. Chastota rozvitku kіstoznogo makulyarnogo nabryaku v zalezhnostі vіd metodu ekstrakcії katarakti [Frequency of the development of cystic macular edema depended by the method of cataracts extractions]. Vіnnicya; 2017. P. 16-8. (Ukrainian).
2. Grace L, Jiang A, Green W. Review of cystoid macular edema after femtosecond laser-assisted versus phacoemulsification cataract surgery a prospective comparative cohort case series. J EyeWorld club. 2015; Nov: 62-4.
3. Ewe SY, Oakley CL, Abell RG. Cystoid macular edema after femtosecond laser‑assisted versus phacoemulsification cataract surgery. J Cataract Refract Surg. 2015;41:2373‒2378.
4. Conrad-Hengerer I, Hengerer FH, Schultz T. Effect of femtosecond laser fragmentation on effective phacoemulsification time in cataract surgery. J Refract Surg. 2012 Dec;28(12):879-83.
5. Nagy ZZ, Kranitz K. Comparison of intraocular lens decentration parameters after femtosecond and manual capsulotomies. J Refract Surg. 2011; 564-569.
6. Loewenstein A, Zur D. Postsurgical cystoids macular edema. Dev Ophthalmol. 2010;47:148-159. doi:10.1159/000320078
Опубліковано
2019-11-08
Як цитувати
Steblovska, I., Bezkorovayna, I., Voskresenskaya, L., Ryadnova, V., & Pera-Vasylchenko, A. (2019). НАШ ПОГЛЯД НА ЕТІОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ СИНДРОМУ ІРВІНА-ГАССА ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КАТАРАКТИ. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 19(3), 83-86. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.3.83